Власник «Карпат» Петро Димінський має магічну здатність не залишати нікого байдужим до своєї персони. Хтось нещадно критикує Димінського, а дехто, як от легендарний карпатівець Ігор Кульчицький, навпаки – нахвалює. Мовляв, якби не Петро Петрович, то про «Карпати» ніхто б і не дбав.
За 13 років президентства Петра Димінського «Карпати» 22 рази оголошували про призначення нового наставника. За цей час львівський клуб зумів попастися на договірному матчі із харківським «Металістом», опинитися у центрі багатьох скандалів, пов'язаних із невиплатою зарплат і відступних футболістам, кілька разів пересваритися із ФФУ та власниками інших клубів.
Сьогодні Петро Петрович Димінський відзначає 60-річний ювілей. З нагоди поважної дати одного із найзагадковіших босів українського футболу сайт Футбол 24 відібрав найбільш яскраві цитати з інтерв’ю Димінського, які він наговорив різним виданням і в різні роки, починаючи з 2005-го.
Я пройшов школу від гірничого майстра до директора шахти. Вже на пенсії, бо маю 17 років підземного стажу.
Я сам вивів команду до першої ліги. Причини для такого кроку були серйозні: загальна ситуація в українському футболі, корупційність суддів та якість гри «Карпат», такого поняття як «патріотизм» у команді не було.
Треба правильно трактувати слово «олігарх». Олігарх – це багата людина, яка володіє засобами масової інформації. А оскільки я не володію ЗМІ, то, напевно, не є олігархом. Але якщо хтось хоче називати мене олігархом – будь ласка, я не ображатимусь (2005 рік – О.Б.).
Ні Суркіс, ні Ахметов не завадять нам вийти у вищу лігу. Але я не хочу, щоб ми просто грали. Я хочу, щоб «Карпати» займали місце не нижче шостого у вищій лізі, щоб була перспектива виходу на євроарену (2006 рік).
Щодо майбутнього півфіналу Кубка України, повірте: «Динамо» боїться нас більше, ніж ми їх (2006 рік).
Я не вживаю таких слів, як романтичний футбол, адже я не романтик, а практик.
Повірте, мені не складно купити футболіста за $10 млн. Для цього кошти я знайду. Але не хочу до кінця своїх днів вкладати гроші у невідомо що.
Переконаний: карпатівці не набагато гірші за тих зірок, які грали на чемпіонаті світу. Їм просто потрібен час (2006 рік).
Родзинка «Карпат» — це патріотизм. Наша футбольна молодь виховується у патріотичному дусі з дитячої юнацької школи й до першої команди.
Питання питань — підібрати тренера. Були нарікання на мою адресу: мовляв, змінили не одного наставника. Скажу відверто: змінювали тренерів із різних причин. Одні не розуміли головного завдання «Карпат». Інші вважали, що заради перемоги можна жертвувати будь-що — чи то правила faіr play, чи то імідж клубу. На моє тверде переконання, футбол має бути чистим та чесним. Тому я віддав перевагу молодому, маловідомому досі тренеру, який за три роки став улюбленцем уболівальників і виріс як професіонал. Ось така вимогливість до постаті тренера і патріотичний підхід до справи дали результати. Олег Кононов думає і дбає про команду, про її результати.
Кононов зробив багато для львівського футболу, він є дуже талановитим тренером, але для кожного наставника – свій час.
Кажуть, я багато втручаюся у справи команди. Так думають вболівальники та інші… Але, відверто кажучи, за весь час роботи Кононова, я з командою зустрічався, можливо, разів зо три.
Я вперше побачив Мессі на чемпіонаті світу серед юнаків до 19 років. Тоді зателефонував товаришу в Аргентину і сказав, що якщо Мессі коштує до $3 млн, то я готовий його купити. Товариш поцікавився у клубі, за який грав Мессі, і пізніше мені сказав, що я спізнився.
Ми говоримо про «Карпати», а пригадайте, як били пенальті Кака та Роналду у півфіналі Ліги чемпіонів. А вони світові зірки! Так, нам не пощастило. Якби Ткачук забив, можливо, ми б грали у фіналі та єврокубках.
Наш бюджет становить приблизно $12-14 млн. Квиток, який коштує максимум три євро, сьогодні вважається дорогим? Знаєте, іноді задаєш собі питання: я що, найрозумніший або найдурніший? Вкладаю гроші туди, де не видно світла в кінці тунелю.
У «Карпатах» немає проблем з фінансуванням, ніколи не було і не буде.
Якби з моєю дитиною сталося те, що сталося зі сином Віктора Андрійовича (Ющенка – О.Б.), я б не сказав: «Візьми рахунок і кинь у морду», а подякував би журналістові. Повірте, лад у своїй сім’ї я наведу (2005 рік).
З дружиною я познайомився у Кривому Розі. До того, як одружитися, я знав її три дні.
Послухаєш чиновників — і складається враження, що всі прагнуть мати футбольну команду. Інша річ, що не всі хочуть опікуватися нею.
Є люди, які готові очолити ФФУ. Неважливо, хто це буде - Димінський, Ахметов чи Коломойський. Найголовніше, щоб ця людина розуміла, для чого вона там. Якщо потрібно, наприклад, піти на певний час, щоб навести там порядок - то я можу піти.
Я тільки хочу, щоб «Карпати» були кращі без Димінського. Це зробити непросто, але думки такі в мене є.
Точка кипіння підходить вже до того, що може бути новий майдан - чисто футбольний.