Поки шкільні канікули у розпалі, ZAXID.NET звернувся до видавців, які велику увагу приділяють виданню дитячої та підліткової літератури, з проханням розповісти про найцікавіші книжки, які вони би радили прочитати цього літа.
Cьогодні свої рекомендації дає Божена Антоняк, перекладачка, співвласниця видавництва «Урбіно».
Топ-5 must read від Божени Антоняк
Крістіне Нестлінгер. Летіть, хрущі! – Київ, «Веселка» 2005.
Повість для дітей та підлітків у чудовому перекладі Євгена Поповича. Самій Крістіне у 1945 було вісім років, отже, повість можна до певної міри вважати автобіографічною. Часу «коли війни не було» не пригадують ані героїня книжки, Крістель, ані її однолітки. Для них бомбардування й перечікування авіанальотів у льохах – це для них цілком звична реальність, з приводу якої навіть і нарікати нема сенсу (зате із самого початку героїня зауважує, як важливо було мати добрий льох, «...важливіше за гарні їдальні й модні спальні». Крістель та її друзі сприймають дійсність як належне.
Коли родина преселяється до фешенебельного району Відня (досі вони жили в бідному робітничому районі), дівчинка ставиться до цього як до пригоди (хоча насправді переїздять вони стерегти віллу багатіїв, які переїхали подалі від небезпеки й бомбардувань). Батько Крістель тікає з військового госпіталю, і родина дає собі раду, як уміє. Їжу знаходять на покинутих віллах, одяг – серед руїн. А потім у Відні з’являється Червона Армія...
Крістіне Нестлінгер. Маргаритко, моя квітко. Львів, «Урбіно», 2016
Уже майже класика для всіх читачів від 12 і до... чи не ста. Принаймні, «Маргаритку» захоплено читали мої знайомі, які вже точно підлітками не були. І навіть їхні мами й бабусі. Про що ця книжка? Якщо дуже коротко, то вона про все, про що ви хотіли дізнатися, але боялися запитати в дорослих.
Проблеми дівчачої зовнішності й надваги, кепкування в класі, негаразди в родині, перші симпатії і навіть перший інтимний досвід. Попри таку силу-силенну проблем, про які вона оповідає, книжка легка, весела й оптимістична. Головне – вірити в себе і не забувати, що частина ваших проблем минеться сама, вам навіть особливо напружуватися не доведеться!
Бо зайва вага де й дінеться, проблеми з батьками хоч якось та розв’яжуться, а в Маргаритку закохаються аж двоє хлопців: красень Флоріан і вірний, добрий та розважливий Гінцель. Так що замість купи проблем Маргаритка отримує лише одну: кого ж із них обрати?
Марцін Щигельський. Ковчег часу. – Львів, «Урбіно», 2016.
Ще одна книжка про другу світову і воєнне дитинство. Восьмилітній Рафал, як і героїня книжки Нестлінгер «Летіть, хрущі!», не пам’ятає дитинства «без війни». Вона була завжди, маленька родина, яка складається лише з дідуся й онука, весь час переїздила в пошуках нового житла, коли довкола району, де вони жили, стискалося кільце й будувався мур. Бо район цей звався гетто, і з нього нікому не можна було виходити туди, де вулицями, як і до війни, їздили трамваї (хоча й з вагонами «Тільки для німців»), де працювали кав’ярні й кінотеатри, де в парках гуляли люди й ласували морозивом.
Зате в Рафала є в гетто улюблене місце – бібліотека, де він і отримує книжку, з якої почнеться його Велика Пригода... Книга для читачів 9+, а також їхніх батьків і не тільки.
Гарпер Лі. Убити пересмішника.
В Україні видавалася двічі – у 1975 році в перекладі Михайла Харенка та минулого року в перекладі Тетяни Некряч. Якщо є можливість знайти переклад Харенка – дуже раджу саме його. Події роману відбуваються у США в роки Великої кризи 1933-35 років. Шестирічна донька судді Аттікуса Фінча розповідає про життя в провінційному Мейкомбі, що в Алабамі.
Дівчинка разом зі старшим братом стають свідками того, як батько захищає чорношкірого Тома Робінсона, якого звинувачують у зґвалтуванні білої жінки. Адвокат Фінч упевнений, що Тома обмовляють і переконливо це доводить. Попри це присяжні виносять обвинувальний вирок. Це неймовірно сильна історія про дорослішання, втрату ілюзій та формування ідеалів. Раджу підліткам 14+.
Дж. Д. Селінджер, «Ловець у житі». Пер. з англ. Олекси Логвиненка, «Фоліо».
Розповідь сімнадцятирічного Голдена Колфілда, який перебуває в санаторії для нервово хворих про події річної давнини. У нього величезні проблеми з навчанням, його по черзі виключають з кількох коледжів, згодом він примудряється забути в метро спортивне спорядження шкільної спортивної команди, капітаном якої він був, та й узагалі Голден – просто ходяча халепа, якастворює проблеми іншим і передусім самому собі.
Йому неймовірно важко спілкуватися з оточенням, він потерпає від тотальної байдужості й відсутності будь-якого співчуття. Намагаючись будувати стосунки на відкритості, відвертості й доброзичливості, він постійно зіштовхується з ворожістю й насмішками. Тому й сам відповідає грубощами й зверхністю. Та понад усе хлопець боїться стати дорослим, таким, як усі, змиритися з показушністю й пристосуванством оточення...