21 січня в широкий український прокат виходять драма Тома Гупера «Дівчина із Данії» та трагікомедія Девіда О. Расселла «Джой».
Обидва фільми засновані на реальних історіях, обидва мають декілька оскарівських номінацій. Обидва отримали «Золотий глобус».
Щодо «Дівчини з Данії», то виконавці головних ролей, Едді Редмейн та Алісія Вікандер, отримали цього року номінації на премію «Оскар». Окрім того, фільм претендує на нагороду у категоріях «найкраща робота художника» та «найкраща робота художника по костюмах». Саме останні дві номінації, мабуть, найповніше розкривають суть фільму.
Картина Гупера розповідає історію данського художника Ейнара Вегенера, який одним першим у довоєнній Європі пішов на операцію зі зміни статі. Все почалось тоді, коли на прохання своєї дружини, так само художниці, він почав позувати в образі жінки. Його опублікований щоденник став культовою книгою.
Едді Редмейн, який минулого року отримав «Оскара» за головну роль у «Всесвіті Стівена Гокінга», цього року знову має зіграти перетворення просто на екрані. Роль важкохворого вченого чи роль художника, що відчув себе жінкою у чоловічому тілі водночас вимагають й не аби якої акторської віртуозності, з другого дають своєрідні «підпорки». Адже такі ролі завжди цікаві та завжди дозволяють акторові максимально продемонструвати володіння ремеслом.
Прекрасно дає собі раду Алісія Вікандер. Її героїня вирішує залишитися поруч зі своєю моделлю, що ожила. Важко лише зрозуміти логіку кіноакадеміків, які вирішили, що роль Герди у виконанні Вікандер – другого плану. Адже найпривабливішим у фільмі є саме повноцінний акторський дует її та Редмана.
Режисер Том Гупер в свою чергу не менш віртуозно обходить усі можливі штампи та біографічні кліше, закладені в сценарії. І робить це великою мірою за допомогою акторів. Недоліком, який можна закинути фільму, є його надмірна краса та декоративність.
Щодо картини Рассела «Джой», то тут ми бачимо інший час, інші обставини та інший драйв. Ще одна реальна історія, цього разу бідної матері-одиначки Джой Мангано, яка вигадала швабру, що сама витискається, і стала мільйонеркою.
«Джой» стала третьою спільною роботою режисера Девіда О.Рассела та акторів Дженніфер Лоуренс й Бредлі Купера. Спочатку був «Мій хлопець - псих», який приніс Лоуренс «Оскар», потім - «Американська афера». Третій фільм не дотягує до інших фільмів О.Рассела із Дженіфер Лоуренс і часом складається враження, що номінували його за інерцією. До речі, картина має лише одну номінацію – Лоуренс номінована за найкращу жіночу роль.
Хоча назвати його невдачею не можна в жодному разі. Не бракує режисерів, які розповідають історії втілення американської мрії. І тільки Расселл, який ніби віддає данину тим же міфам, вміє іронізувати з цього приводу.
Він створює на екрані театр абсурду, населений гротескними персонажами, яких зіграли Роберт Де Ніро, Вірджинія Медсен, Ізабелла Росселіні. І це єднає «Джой» з іншими роботами режисера.
Фільми різні, обидва не бездоганні, але обидва цікаві. Так само вони є чудовою нагодою піти в кіно напередодні «Оскара».