Міждержавний фонд гуманітарної співпраці країн СНД представив підручник "Українська мова для країн СНД", надрукований російською мовою.
Навчальний посібник призначений для вивчення української мови російськомовними людьми. Він був підготовлений Російським державним гуманітарним університетом і орієнтований на студентів, дипломатів, перекладачів, журналістів, а також представників діаспори, інформує ТСН.
У МФГС вважають, що підручник також буде корисний тим, "хто розмовляє "суржиком", але хотів би підвищити свій рівень", і бажаючим отримати навички елементарного володіння українською мовою.
У навчальному посібнику розглядаються фонетичні та лексичні теми, а також граматичний матеріал. До складу уроків увійшли художні твори Тараса Шевченка, Михайла Коцюбинського, Лесі Українки. Тираж видання - 1000 примірників.
Як повідомила автор підручника, президент Російської асоціації україністів Галина Лєсная, всього в РФ налічується більше десяти вузів, де вивчається українська мова.
"МФГС звернувся до мене з пропозицією написати такий підручник, з однією головною установкою - щоб студенти змогли вивчати українську через російську як мову-посередник", - розповіла Лєсная.
За її словами, основна частина тиражу буде направлена до вузів Росії і країн СНД, а також до Бібліотеки української літератури в Москві, посольства України і представникам української діаспори.
На презентації посібника представник президента Росії з міжнародної культурної співпраці Михайло Швидкой попросив громадськість не шукати у книзі прояви "великодержавного шовінізму".
"МФГС ініціював модельну серію підручників іноземних мов для країн СНД, тому що зараз у нас немає підручників, які дозволяють вивчити українську мову як іноземну. Мовою підручників обрано російську, оскільки саме вона у часи Радянського Союзу була мовою міжнаціонального спілкування", - заявив Швидкой.
Втім, голова Всеукраїнського товариства "Просвіта", народний депутат Павло Мовчан ("БЮТ-Батьківщина"), переконаний, що "освітня цінність підручника дорівнює нулю".
"Велика частина його термінів взята зі словника радянських часів Олександра Білецького (радянський літературовед – прим. ред.) і не використовується зараз. Інститут мовознавства в СРСР намагався максимально адаптувати українську мову до російської, створюючи схожі слова: хліб - хлєб, серп - сєрп. Тоді нам намагалися показати, що між двома мовами немає різниці. А зараз Росія намагається таким чином прищепити України комплекс неповноцінності і схилити до єдиного союзу", - заявив Мовчан.