У Моршині відкрили кількаметрову скульптуру голови рисі. Все для того, аби привернути увагу до проблеми вимирання цієї тварини. Адже, за попередніми оцінками, рисей в Україні залишилося менше півтисячі особин. А причина цього — наслідки недбалої господарської діяльності людини. Під час відкриття пам’ятника зоозахисники розповіли, що ж потрібно зробити для порятунку євразійської рисі.
Майже чотириметрова скульптура рисі, яку встановили у Моршинському курортному парку, має назву «Відображення». Робота над проектом тривала два роки. Стільки ж доведеться чекати, поки рись повністю вкриється іржею — аби стати рудою. Це один із задумів автора.
«Я собі уявив такий красивий образ, як рись п’є воду і бачить своє відображення. Скільки ще карпатська рись буде бачити своє відображення у воді джерела, якщо людина не буде займатися її збереженням», — пояснює свій задум Петро Гронський, автор скульптури.
Тож зараз головне завдання пам’ятки сучасного мистецтва — привернути увагу. Адже найбільша кішка Європи під загрозою вимирання. Тільки за останні декілька років популяція рисі скоротилася у декілька разів.
«Так, як ми з вами живемо, то у повсякденному житті не бачимо, як з кожним роком, з кожним місяцем їх стає все менше і менше. Коли нічого не робити, то наші діти будуть бачити рись лише на картинках», — розповідає співорганізаторка проекту «Разом за природу» Марина Соловйова.
Причин вимирання цього символу Карпат є декілька: кліматичні зміни, стихійні сміттєзвалища, полювання на них. Але найбільша — масова вирубка лісів. Через це рись тікає, зазнає сильного стресу і навіть втрачає здатність давати потомство. Щоб зарадити цьому, науковці досліджуватимуть чисельність рисей та започаткують державну програму її збереження.
«Це фактично буде інструкція з управління видом. Тобто що на конкретних ділянках потрібно робити, аби цей вид відчував себе комфортно і його популяція в жодному разі не зменшувалася. Тобто усунути фактори, які негативно впливають, і натомість підтримувати різні заходи, які допоможуть цій рисі розвиватися, розмножуватися і бути щасливою», — пояснює послідовність дій Всесвітнього фонду дикої природи його представниця Марія Закалюжна.
Долучитися до збереження рисі можуть і звичайні мешканці. Для цього потрібно всього-на-всього не здіймати галасу у лісах, не смітити там і зрозуміти, що відповідальність за збереження тварин лежить на людях.