Із 5 до 15 жовтня в Україні пройдуть Дні польського кіно. У програмі представлено найвідоміші фільми, що були зняті протягом кількох останніх років. Цей кінофестиваль відбувається вже 19 років поспіль.
Кінопокази відбудуться онлайн, а також у кінотеатрах Києва, Львова, Луцька, Вінниці, Одеси, Харкова та Житомира. Усі фільми демонструють українською, польською або англійською мовами з українськими субтитрами.
Програма Днів польського кіно
«Допельгангер»
Фільм Яна Голубека відкриє фестиваль. Це – шпигунський трилер. Сюжет фільму обертається довкола двох чоловіків, які живуть по різні боки залізної завіси. Ян Бітнер, поляк із Ґданська, бере участь у боротьбі за вільну Польщу, а Ганс Штайнер живе тихим життям у Страсбурзі. Хоча вони ведуть, здавалося б, різні життя, є одна деталь, яка їх пов'язує.
Стрічка отримала кілька нагород Фестивалю польських художніх фільмів у Ґдині, а також є номінанткою польської національної кінопремії «Орли».
«Кос»
Історичний бойовик від режисера Павела Масьльона. Генерал Тадеуш Костюшко повертається у Польщу в 1794 році з планом розпочати повстання проти росіян. Його супроводжує вірний друг і колишній раб Домінго. На слід Костюшка виходить нещадний російський ротмістр Дунін, який хоче за будь-яку ціну схопити генерала, поки той не спровокував національне повстання.
Тим часом молодий селянин Іґнац, шляхетський байстрюк, мріє отримати герб і маєток від свого батька Духновського, який перед смертю вписує його у свій заповіт. Фільм лауреат «Золотих левів», фестивалю польських фільмів у Ґдині та польської кінопремії «Орли».
«Горрор-сторі»
Чорна комедія режисера Адріана Апанеля. Том щойно закінчив університет. Він хоче отримати престижну посаду та повернути свою дівчину. Але поки що він оселяється в дешевому хостелі, що нагадує будинок із фільмів жахів. З часом виявляється, що справжнім жахом є не місце, а сам процес пошуку роботи.
Фільм отримав нагороди кінофестивалів у Кракові, Могильно та Кошаліні.
«Свято вогню»
Драмеді режисерки Кінґи Дембської про двох сестер, які борються з обмеженнями власних тіл. Одна, шукає межі своїх можливостей у балеті, для іншої – тіло немов в'язниця. Фільм є екранізацією роману Якуба Малецького.
Стрічка отримала нагороди фестивалю польських фільмів у Ґдині, фестивалів польських фільмів у Торонто, Остіні та Чикаго.
«Селяни»
Ця картина уже встигла побувати в українському прокаті як «Кріпачка» (на головному фото). Анімаційна драма номінантів на премію «Оскар» Дороти Кобєль та Г'ю Велчмана.
«Кріпачка» (Chlopi) є екранізацієюроману польського письменника Владислава Реймонта, за який той, у 1924 році, здобув Нобелівську премію. Виконана у форматі мальованої анімації, картина поєднує у собі одразу два мистецьких напрямки: кіно та образотворче мистецтво. Для творчого тандему Дороти Кобєли та Гʼю Велчмана (режисеріа та авторів сценарію) це другий проект у цій техніці, попередній – «З любовʼю, Вінсент» – отримав нагороду найавторитетнішого міжнародного фестивалю анімаційних фільмів в Аннесі та став номінантом на «Оскар».
За сюжетом, красуня Ягна виходить заміж за багатого вдівця Борину. Проте, юність та невимовна жага до справжніх почуттів перемагає і дівчина закохується у сина свогочоловіка Антека. Викриття забороненого кохання розпалює ненависть до неї. Чи вдасться жінці у патріархальному суспільстві дати гідну відсіч кривдникам?
Фільм став переможцем фестивалю глядацького кіно «Миколайчук Open».
«Зелений кордон»
Драма Аґнєшки Голланд стала, мабуть, найбільш обговорюваним польським фільмом останніх років. Фільм отримав спеціальний приз журі на Венеційському кінофестивалі та мав багато проблем на батьківщині. Що не завадило йому стати найкращим фільмом року за версією премії «Орли».
Фільм стосується емігрантської кризи на білорусько-польському кордоні, спровокованої режимом Лукашенка у 2021 році. Тоді він по суті заманював до країни біженців, обіцяючи їм легкий шлях до ЄС. Але справжньою метою була дестабілізація кордонів Євросоюзу. У центрі історії – сім’я сирійських біженців та жінка з Афганістану Лейла. Прикордонники двох країн буквально перекидають біженців через колючий дріт туди-сюди.