Перше, це вже другий...навіть третій (!). Торік, коли ми зібралися в Укрінформі, а потім в музеї жменькою ентузіастів із ідеєю фікс міняти образ українського війська, мало хто вірив, що це піде далі мрій. Минув рік. На політичному рівні затверджена концепція повсякденного та парадного одностроїв, знаків розрізнення та ідетифікації. Її бачив і підтримує Президент Петро Порошенко , її схвалив міністр оборони Степан Полторак ... Комплект для батальйона почесної варти, як першу ластівку змін, має підписати очільник Генштабу. Вже місяць шукає 5 хвилин, аби поставити підпис... Усі інші посадовці МО свої автографи вже поставили. Що далі? Далі вся концепція буде викладена в мережу на ̶о̶б̶к̶и̶д̶а̶н̶н̶я̶ ̶л̶а̶й̶н̶о̶м̶ критичну оцінку завсідників соцмереж. Далі? А далі потрібні гроші на виготовлення технічної документації і еталонних взірців. Це сотні предметів, кілька десятків вдягнутих людей і кошти із шістьому нулями. Гроші на це можна знайти, аот статті видатків в МО не передбачено. Значить потрібен меценат, котрий візьме на себе цю інвестицію в образ війська (між іншим на найближчі 15 років!) і подарує результат країні. Боюсь, інакше бюрократична машина завалить ідею ретельним дотриманням процедур і на 25 день народження країни військоий мундир буде і надалі виглядати постсовковим одороблом. Мецената нема. Час йде. Так що ж було сьогодні? Ну власне звіт, що від минулого круглого столу є результат і він значущий. А потім... ми пішли далі - реформа нагородної системи. Про це споквола думають в комісії з геральдики і нагород при АП, про це мудрує спеціальна робоча група в МО. Вони думаю, як привести систему нагород в адекватний реаліям стан. Тяжко це. Але сьогодні і логіку нагородження (один з варіантів) і приклади нових нагород, що б доповнили і уточнили вже існуючі, презентували Rudenko Oleksii Rudenko Oleksii та Виталий Ивко ... до слова, загляньте у військовий музей, там готується експозиція по АТО. Відкриєте для себе чимало нового, чого не було в новинах... Не секрет, що нагороджувати у нас вміють так само, як носити кашкети... тобто ніяк. Тож і бракує купи знаків і медалей, відчутня і культура носіння нагород. Звісно все це треба впроваджувати і змушувати до регламенту використання. А це вже питання ідеологічних воєн, не більше не менше. Бо якщо за поранення не отримують відзнаку, якщо немає знаку, котрий би "говорив", що боєць вчинив конкретний подвиг (підбив танк, повернувся незламним з полону, розміновував поля...) як можна побачити, ІЗ ЧИМ стикнулись захисники там, на війні?
Отже, пропозиції, як можна вирішити питання, сьогодні звучали. Їх можна критикувати, доповнювати, висувати альтернативи. Але навіть сьогоднішні думки представники МО не чули. Їх не було. Жодного. Ми запрошували, але у відомстві мали напевно більш важливі проблеми.
А ще ми сьогодні побіжно згадали про потребу лікнепу чому ми прив"язуємося до Перших Визвольних Змагань, чому пропонуємо, те, що пропонуємо і що все це - ідеї, кольори, форми, символи - треба пояснювати воякам. І на передовій, і в навчальних аудиторіях. Нам конче, кричуще, катастрофічно бракує виховної роботи, котра б доносила нові образи до вояків. І це треба робити на усіх рівнях, від Богуна (котрий окрема тема) до Академій (де із питанням також кепсько). Який наш наступний крок? Чекаємо, що Муженко знайде 5 хвилин і поставить підпис. Шукаємо на мецената, котрий подарує готову колекцію МО. Стежимо за дотримання еталоннів і... а далі боюсь загадувати, бо якось видається, що без чарівного підсрачника з високої гори по чиновниках...не вийдуть офіцери і солдати, матроси і старшини наступним літом у звільнення в якісних красивих мундирах.... Окрема дяка Volodymyr Viatrovych Maksym Maiorov Ігор Каретніков і усій команді ІНП. Окреме шкода, що круглий стіл не зацікавив широкий загал.