Кадет Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного повернувся до Львова з особливою відзнакою. Артем Бараненко – перший українець, який отримав меч за відмінне навчання у Королівській академії сухопутних військ Великої Британії. У Львові курсант поділився враженнями від навчання в Англії та розповів, що планує зробити з нагородою.
У руках Артем Бараненко тримає свій іменний меч. Кадет упродовж року проходив навчання у Сандгерсті із 33 офіцерами, які представляли збройні сили 22-х країн світу.
«Там були дуже класні хлопці, які також себе проявили дуже гідно. Коли Пол Ненсон сказав, що шабля йде Бараненку Артему, то, звичайно, я дуже здивувався», – пригадує курсант.
Спершу було важко з навчанням, згадує хлопець, однак цікаво.
«Мені дуже сподобались курси лідерства. Вони дають змогу краще співіснувати не лише в цивільному житті, а й у військовій справі. Там з цивільної людини мають за один рік повністю зробити офіцера британської армії», – додає Артем Бараненко.
Олександр та Ілля пишаються своїм другом. Разом вчаться на факультеті ракетних військ та артилерії.
«Його на нашому факультеті багато курсантів знають. По навчанню до нього підходять, щось запитують, аби дізнатися щось нове. Він старший на рік. Він вже більше провчився, має кращий досвід. Також він завжди радий допомогти нам саме по артилерії», – розповідають друзі хлопця Ілля Ставський та Олександр Рашківський.
Із 1997 року у Королівський академії сухопутних військ навчались 15 українців. Артем став першим, хто удостоївся звання найкращого курсанта. Тож його нагородили відзнакою Міністерства оборони України нагрудним знаком «За зразкову службу».
Курсантів Національної академії сухопутних військ відбирають на цю програму четвертий рік поспіль. Наступного року ще один завершує навчання.
«Цього року виграв цей конкурс наш курсант Дубровський. Вже є відповідний наказ, що 11 жовтня він відбуває на навчання в цю Королівську академію сухопутних військ», – сказав начальник національної Академії сухопутних військ Павло Ткачук.
Артем ж каже: навіть попри успішне навчання, не хотів би залишитись у чужій державі, адже є патріотом своєї. На згадку про цю пригоду йому залишаються нові знання і меч. Та й того хоче подарувати.
«Я, якщо чесно, хотів його віддати своєму дідусю. Він у Лебедині живе. Він дуже пишався, коли я це отримував, тому б хотів йому віддати його», – додав Артем.