5 березня Інтернет-видання ZAXID.NET опублікувало допис Тимофія Гавриліва «Потьомкінські села». В ньому, а також у численних коментарях до нього, Гаврилів цілком неприйнятними засобами робить спробу дискредитувати мої фахові і особисті властивості.
В цьому зв'язку він також прямо звинувачує в корупції низку інституцій як-от: Німецьку академію мови і красного письменства в Дармштадті, журі Австрійської державної премії за художній переклад, Інститут ім. Ґете в Україні, Фундацію «Відродження» тощо.
Оскільки ані не чуюся зобов'язаним, ані, тим паче, не вважаю для себе прийнятним хоч якось відгукуватись на ці звинувачення у формі моєї безпосередньої реакції на опублікований допис та репліки (це означало би так чи інакше з ними зідентифікуватися), вважаю за потрібне цим окремим зверненням повідомити редакції, яка вмістила допис Гавриліва, а також зацікавленим читачам, таке:
Всі звинувачення до мене і до згаданих інституцій є наклепом.
Я ніколи не докладав жодних зусиль для здобуття жодних нагород.
Я ніколи не вводив в оману жодне журі, ні свідомо, ні несвідомо.
Я ніколи і в жоден спосіб не подавав спотворених відомостей щодо мого доробку.
Це те, що мені важливо сказати тут і тепер.
Цілком свідомий, що таких запевнень може виявитися замало.
Тому всім, у кого ще залишаться якісь питання щодо обставин присудження мені нагород, радо готовий відповісти на них особисто в рамках публічного заходу. Це може відбутися в будь-якій із перелічених форм: інтерв'ю, прес-конференції, модерованої Редакцією відкритої розмови тощо.
Але в жодному разі не в формі того «круглого столу», який намагаються накинути мої звинувачувачі. Погодитися на таке означало би, знову-таки, бодай частково визнати їхню рацію і неминуче поставило би мене в ситуацію того, хто виправдовується. Якщо такий захід і відбудеться, то, ясна річ, без мене.
Натомість як особа, що зазнала нападів, я спільно з Редакцією вирішуватиму про спосіб і час такої зустрічі з громадськістю.
Фото зі сайту www.litakcent.com