До суду скерували другий епізод справи «Роттердам+»

Другий епізод справи «Роттердам+» містить обвинувачення 14 фігурантів

21:43, 2 січня 2024

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду друвгий епізод справи «Роттердам+». За даними слідчих, 14 людей причетні до запровадження та дії так званої формули «Роттердам+», через яку у 2018-2019 роках споживачі електроенергії незаконно переплатили понад 20 млрд гривень. Про це повідомили у вівторок, 2 січня, у прес-службі НАБУ.

Серед обвинувачених у другому епізоді справи «Роттердам+»:

  • двоє колишніх голів Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП);
  • шестеро колишніх членів НКРЕКП;
  • двоє чинних членів НКРЕКП;
  • чинний та колишній працівник НКРЕКП;
  • двоє чинних посадовці групи приватних теплогенеруючих компаній.

Розслідування стосовно ще одного колишнього працівника НКРЕКП виділили в окреме кримінальне провадження.

Слідчі встановили, що шестеро осіб свідомо взяли участь у злочині, вони одержали нові підозри условживанні службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки. Дії членів НКРЕКП, які, не розібравшись голосували за затвердження так званої формули «Роттердам+», кваліфікували як службову недбалість, що також спричинило тяжкі наслідки.

Це – другий епізод розслідування антикорупційних органів, який викрили у жовтні 2022 року. НАБУ і САП завершили його розслідування у січні 2023 року. Розслідування першого, за підозрою шести осіб, – щодо незаконної переплати понад 19 млрд грн упродовж 2016-2017 років – завершили у вересні 2022 року, а у березні 2023 року скерували до суду.

Нагадаємо, що «Роттердам+» – це формула, яка визначала вартість електроенергії, яку виробляли теплоелектростанції. Її застосовували у 2016-2019 роках.

Для виробництва електрики ТЕС потрібно спалювати вугілля. Відповідно до формули «Роттердам+», вартість цього вугілля для ТЕС залежала від ціни на вугілля на європейському ринку, а саме в порту міста Роттердам, що в Нідерландах. До цієї ціни додавали вартість транспортування вугілля з Роттердама, хоча левову частку вугілля ТЕС купували не в Нідерландах, а в Україні, Росії або з окупованих територій (як російське вугілля). Тому насправді ціна вугілля була нижчою і ТЕС отримували надприбутки.

Найбільше від цього вигравала компанія ДТЕК бізнесмена Ріната Ахметова, яка є монополістом на ринку і має найбільше ТЕС у країні. Натомість платили за це українці та українські підприємства, які мали високі тарифи на електроенергію. Формула припинила діяти 1 липня 2019 року, після відкриття в Україні ринку електричної енергії.