До Верховної Ради внесли законопроект обов'язкового маркування товарів з ГМО

Документ дозволить контролювати створення, використання, продаж, перевезення, транзит і вивчення ГМО-продукції

13:22, 12 жовтня 2017

На розгляд Верховної Ради подали законопроект №7186 «Про державний контроль за генетично модифікованою продукцією у сільському господарстві та харчовій промисловості». Відповідний документ з'явився на сайті парламенту.

Як зазначається, ініціаторами законопроекту стали 17 народних депутатів на чолі з нардепом від БПП, представником комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Миколою Люшняком. Більшість авторів - представники цього самого комітету. Законопроект стосується сортів рослин, насіння і садивного матеріалу, пород тварин, мікробіологічних сільськогосподарських препаратів. Водночас документ не стосується медикаментів для людей чи тварин, а також методів зміни генетики, що не є генною модифікацією.

Один з ініціаторів законопроекту, нардеп від БПП і представник комітету ВР з питань аграрної політики та земельних відносин Андрій Вадатурський заявив, що в Україні сьогодні використання ГМО не є врегульованим належним чином. За його словами, ГМ-продукцію заборонено, але вміст ГМО ніхто не перевіряє. «Тож є тіньовий ринок, а українці не знають, споживають вони органічну продукцію чи із вмістом ГМО. Візьмемо, наприклад, сою. З вирощеної в Україні сої - до 90% це генетично модифіковані сорти. Забийте у пошук в інтернеті «купити насіння ГМО-сої в Україні» і знайдете сотні посилань на продавців. Така сама ситуація з рапсом, і вже з’являються ГМО-сорти кукурудзи. Я вже не кажу про м’ясо, про корми з ГМО, які до України імпортуються», - зазначив Вадатурський.

У роз'яснювальній записці законопроекту мовиться, що станом на 2016 рік 38 країн світу офіційно заборонили ГМ-продукцію (серед них Болгарія, Хорватія, Франція, Німеччина, Італія, Литва, Молдова, Швейцарія тощо). Україна також у цьому переліку, однак із позначкою, що заборону ігнорують, а країна сильно забруднена ГМ-продукцією.

Зелений: країни із забороною ГМО. Жовтий: країни з мораторієм. Оранжевий: країни без заборони (Схема: gmo-free-regions.org)

Документ передбачає, що продукцію із вмістом домішок ГМО будуть маркувати. З етикеток пропонують забрати маркування «Без ГМО» і замінити його написом «Цей продукт містить ГМО». Пороговий вміст - 0,9% принаймні в одному з інгридієнтів. Маркування має містити дані про відносну кількість ГМО в загальній масі всього продукту. Не маркуватимуть тільки ті товари, в яких технічно неможливо виявити ГМО: олія, цукор, соєвий соус, алкоголь тощо.

Вимоги до маркування визначить Держпродспоживслужба, вона ж контролюватиме виконання правил.

Згідно із законопроектом, продаж генно-модифікованої продукції дозволено, тільки якщо джерело ГМ міститься у відповідному Державному реєстрі.

Щоб держава могла контролювати обіг ГМО та ГМ-продукції, Держпродспожислужба створює мережу випробувальних лабораторій для визначення ГМО в продукції. Координує діяльність таких лабораторій Науково-методологічний центр з питань випробувань ГМО.

Документ передбачає відповідальність за порушення порядку поводження з ГМО в ізольованих та відкритих системах; маркування, розміщення на ринку, транспортування, зберігання, утилізацію. Порушення правил безпеки поводження із ГМО в ізольованих системах тягне за собою штрафи від 850 грн до 1700 грн. Якщо ГМО з порушеннями позбавили ізоляції (а це в тому числі перенесення з ізольованої системи до теплиці й ділянки для дослідів) - штраф становитиме 1190-1700 грн.

Введення в обіг і продаж генно-модифікованої продукції, яка не відповідає вимогам законодавства, спричинить штраф у розмірі 850-1700 грн (такі справи розглядатимуть судді районних, районних у місті чи міськрайонних судів). Порушення норм генної модифікації та поводження з ГМО у відкритій системі, у тому числі приховування або перекручування інформації, якщо це створило загрозу загибелі людей, карається штрафом до 2040 грн, виправними роботами до 2 років або обмеженням волі до 3 років з чи без заборони обіймати певні посади протягом 3 років. Якщо такі самі дії спричинили не загрозу, а загибель людей чи інші тяжкі наслідки, передбачено обмеження чи позбавлення волі до 5 років із забороною обіймати певні посади до 3 років.