Землю виснажують не лише городні культури та сезонні квіти, а й механічна обробка та регулярний догляд за рослинами. Догляд за ґрунтом восени спрямований не просто на відновлення родючості, а й на покращення текстури та попередження цілого спектру проблем, від поширення бур’янів до хвороб та шкідників. Після збору останніх плодів до настання зими є чимало часу. І ці кілька місяців варто використати з користю. Як доглядати за ґрунтом після збору врожаю, розповідає «Зелена садиба».
1. Прибирання.
Усе сміття, яке залишилося після вирощування культурних рослин є не стільки джерелом органіки, скільки потенційним прихистком для шкідників та збудників хвороб. Коріння бур’янів теж потрібно ретельно вибрати. Особливо уважно збирайте рослинні залишки там, де рослини хворіли.
2. Перекопування та розпушування.
Для багатьох садівників осінні роботи з ґрунтом асоціюються з важкою фізичною працею – глибоким перекопуванням грядок. Але якщо не йдеться про цілину й запущену землю, то найчастіше достатньо розпушування на глибину в 6-7 см вилами чи плоскорізом. Саме так працювати з ґрунтом після збору врожаю рекомендують прихильники органічного землеробства. Мінімальна шкода землі, збереження її особливої екосистеми мають свої переваги.
3. Знезаражування та оздоровлення ґрунту.
Якщо рослини, які ви зібрали з грядки, хворіли або їм дошкуляли шкідники, найпростіший варіант позбавитися від проблем – пролити всю ділянку фунгіцидами або інсектицидами. Та вплив хімічних засобів на корисну біоту землі, як і екосистему саду в цілому, далеко не без наслідків. Для оздоровлення завжди краще використовувати біопрепарати («Біоспорин», «Трихофіт», «Фітоспорин», «Актоверм» та інші) або хоча б прості, але безпечні для природи засоби – настій попелу, полину, розчин йоду з молоком. Біопрепарати не просто пригнічують патогенні грибки, шкідливі бактерії і мікроорганізми, а ще й активують, примножують, відновлюють корисну біоту, покращують стан ґрунту, сприяють якісному переробленню органіки й переходу елементів в доступні рослинам форми.
4. Внесення добрив.
Восени найкраще працює комбінація органічних добрив та біопрепаратів, направлених на відновлення родючості ґрунту («Байкал», мікориза, «Ембіко», «Агрінос» та ін).
Для осіннього підживлення використовуйте якісні, зрілі, ферментовані або збагачені мікроорганізмами добрива – компост, перегній, пташиний послід. Орієнтуючись на стандартну «дозу» у 2-4 кг органіки та максимум 1 відро на м², враховуйте стан землі на вашій ділянці. І не забудьте додати по склянці попелу на кожен м². Це простий засіб оздоровлення ґрунту та поповнення його мінеральних «запасів».
Можна для покращення якості землі вносити восени і мінеральні добрива. Це зручно, швидко, сучасно, та жодні міндобрива не замінять і не компенсують природних процесів регенерації ґрунту. Мінеральні добрива лише поповнюють запаси поживних речовин. Для осіннього догляду за ґрунтом традиційно виключають азот, використовуючи виключно фосфорно-калійні препарати або спеціальні «осінні» добрива з мікроелементами. Після культур, що сильно виснажують ґрунт, вносять 40 г калійних та до 100 г фосфорних добрив на кожен м².
5. Використання сидератів.
Їх роль у відновленні родючості та якості ґрунтів неможливо переоцінити. Вони сприяють оздоровленню, пригнічують збудників хвороб та шкідників, стримують бур’яни, підвищують рівень якісного гумусу, відновлюють структуру, повертають повітропроникність ґрунту, сприяють активізації корисної мікрофлори та бактерій.
Якщо сіяти сидерати рано, відразу після збору врожаю, вже за 1-1,5 місяця рослини підростуть до 15 см, і їх можна скосити та заробити в ґрунт. І за бажанням – посіяти сидерати повторно під зиму, щоб отримати напровесні ще одну порцію якісного гумусу. Восени сидерати застосовувати простіше, ніж весною чи влітку. По очищеній, обробленій землі їх просто рівномірно розсівають зверху, а потім – заробляють граблями чи притрушують компостом, землею, накривають плівкою.
При виборі сидератів пам’ятайте про правила сівозміни. Найкращі для осіннього використання – види з родин Бобові та Капустяні. Гірчиця, конюшина, люпин, фацелія, горох, люцерна – фаворити не лише по боротьбі з захворюваннями та шкідниками, а й по відновленню пухкої текстури ґрунту, запасів фосфору та азоту. Та їх не можна використовувати для відновлення землі після рослин-родичів. Овес та жито – чудова альтернатива, особливо якщо земля потребує розпушення та заражена нематодами або дротяниками. Який би сидерат ви не вибрали, запам’ятайте універсальну пропорцію: 1 склянку насіння використовуйте на кожні 10 квадратних метрів ґрунту.
6. Мульчування.
Не важливо, сіяли ви сидерати чи вносили в землю добрива – не залишайте ґрунт у себе в садку на зиму «голим». Мульчування – найкращий помічник у відновленні землі. Створіть захисний шар з будь-яких рослинних матеріалів, торфу чи органічних добрив після завершення всіх робіт. Оптимальна висота мульчі на зиму – від 6 см.
7. «Канікули» для виснажених грядок.
Якщо ви помітили, що якість врожаю значно знизилася, є ознаки сильного виснаження землі чи проблеми з ґрунтовими шкідниками і хворобами, просто заплануйте на наступний рік вирощування таких культур, які оздоровлять та покращать землю. Найпростіший варіант – сидерати. Та роль культури-реаніматора ґрунту можуть відіграти і чорнобривці, нагідки, материнка та інші пряні трави.