Неофіційна політична кампанія розпочалася. І хочемо ми цього чи ні – створена вона саме з думкою про нас, простих смертних. Полювання на нас триває… і розпочала його вона…
Мав нагоду побувати у столиці останніми днями. З'явилася реклама, яку назвали соціальною. Я не юрист, сперечатися не буду. Як на мене - то в штабі БЮТ обрали правильну стратегію, уникнувши фото найелегантнішого дежслужбовця на бордах та розтяжках.
По-перше, досі дизайнери наводять як приклад „відфотошоплену" і добряче прорендерену знимку, попередніх кампаній Юлії Володимирівни. Як приклад, коли технічні засоби створили ікону і заодно перемогли здоровий глузд. По-друге, після риз Кірілла та Філарета на зовнішніх носіях навіть найелегантніший одяг від талановитих кутюрьє виглядав би блідо і невиразно. Як часто каже один російський світоч від дизайну: „Беспомощьно" :) . По-третє, це по-новаторськи, чи як тепер кажуть „креативно". Тим більше, що уникнувши візуального образу в зовнішній та телевізійній рекламі, вони досягли „незримої" присутності для своєї лідерки. Мовляв, ви мене не бачите - а я тут. І все бачу. Бо я всюди, просто ви мене не бачите. Та ще й займенник до неї прив'язали: вона. Це називають „беззаперечна маркетологічна перемога". Відповідні приклади - підгузник називають памперсом, копір - ксероксом, а позашляховик - джипом. Дуже професійно. Хоча небезпечно - в дорозі з Києва ми з колегами придумали принаймні декілька зубатих відповідей. Як вам: „Вона працює - шопінг теж робота". Або: „Вона працює..?" Чи: „Вона працює. На себе." Або врешті: „Долар - 8,50, бензин - 7,10. Вона працює".
UPD: Тут друзі ще варіант закинули - „Вони відпочивають - вона друкує" і знак гривні у кінці.