До Долини нарцисів варто приїжджати якомога раніше. Бажано на світанку. У ранковій димці білий квітковий килим, що простягається аж до горизонту, майже світиться. Чути легкий аромат нарцисів, який злітає разом із ранковим туманом. В кінці поля – розлоге дерево, яке неодмінно потрапить на всі світлини. Квіти густо вкриті краплями роси, хилячись під її вагою. За кілька годин приїдуть перші туристи і магія цього місця зруйнується.
***
Долина нарцисів розташована на Закарпатті – в урочищі Кіреші, в 4 км від міста Хуст. Незвичність та унікальність цього місця полягає в тому, що нарциси вузьколисті (Narcissus angustifolius), які зазвичай ростуть високо в горах, цілком комфортно почувають себе у долині. Вчені кажуть, що це – наслідки льодовикового періоду, коли з гір зійшов великий пласт землі разом з унікальними рослинами. А вода, що сходила з гір разом із льодом, посприяла акліматизації та цвітінню нарцисів.
Місцеві легенди по-своєму пояснюють, як рідкісна квітка опинилась у долині. Згідно з однією з них, події відомого давньогрецького міфу про Нарциса, який побачив власне відображення у воді, закохався у себе і помер на березі від туги, відбувалися на березі місцевої річки Хустець.
За іншою легендою, колись у Хустському замку жила надзвичайно вродлива княжна Руся. У день повноліття дівчини до замку прийшло чимало гостей із коштовними подарунками. Серед них був хустський гончар Іванко. Він зробив для Русі дивовижну вазу, на якій, мов живі, мерехтіли квіти граціозного білого нарциса. Княжна закохалась у бідного гончаря, і вони почали таємно зустрічатися у мальовничій долині. Коли князь дізнався про це, то так ошаленів, що схопив подаровану вазу і жбурнув із княжої гори. Ваза розбилася об скелю і розсипалася по долині дрібним дощем. Наступного дня, коли зійшло сонце, усі побачили, що долина вкрита біло-зеленим нарцисовим килимом.
***
За часів Австро-Угорщини урочище Кіреші належало до лісництва і пильно охоронялося. Окрім нарцисів, тут росте чимало лікарських рослин, якими місцеві медики лікували хворих. Після того, як Закарпаття опинилось в складі Чехословаччини, частину цих земель продали жителям Хуста. Хоча місцеві мешканці з повагою ставились до природи, відтоді, як на цих землях почали займатись сільським господарством, кількість нарцисів невпинно зменшується.
За радянських часів долину хотіли переорати, щоб вирощувати сільськогосподарські культури. У 1980-х рр. землі заповіднику осушили, в наслідок чого було знищено 50 га нарцисів. Згодом нарцисову долину віддали Карпатському біосферному заповіднику. Значну роль у збереженні унікальної природної пам’ятки зіграв професор Василь Комендар, який і дав назву долині.
***
Зараз Долина є популярним туристичним об’єктом Закарпаття. У період масового цвітіння, який триває на початку травня, Долина нарцисів може приймати 4-5 тисяч відвідувачів на добу. Охоронці заповіднику пильнують відвідувачів, яким кортить зайти за огорожу оглядового майданчика. Раз за разом вони пояснюють: заходити на поле не можна, навіть на стежку, навіть трохи. Зривати квіти також не можна. Раніше гості Долини могли зайти просто у квіткове поле, щоб помилуватись нарцисами впритул. Зараз на цьому місці квіти вже не ростуть.
Дорога до долини з Ужгорода триватиме години дві. Офіційно заїжджати на територію заповідника машиною заборонено, але на практиці це можливо. Квиток на територію Долини нарцисів коштує 15 грн. для дорослих, 10 грн. для студентів і 6 грн. для школярів. Екскурсія коштуватиме 50 грн.
Голосуйте та обирайте гордість Карпат. Голосування триває до 26 грудня.
фото: Varosh