Уже 11 березня вручатимуть «Оскар», нагороду, яку часом називають головною для кінематографістів. Тож ZAXID.NET починає серію розповідей про тих, хто має шанси отримати статуетку з «великої оскарівської п’ятірки». Йдеться про номінації за найкращий фільм, найкращу режисуру, найкращі роботи акторка та акторки, найкращий адаптований чи оригінальний сценарії.
Почнемо з Жюстін Тріє, єдиної жінки у номінації «Найкраща режисура». Її номіновано за картину «Анатомія падіння». Вона змагатиметься за перемогу з Мартіном Скорсезе, Йорґосом Лантімосом, Джонатаном Ґлейзером та Крістофером Ноланом.
Жюстін Тріє – французька кінорежисерка, сценаристка, монтажерка та акторка. Вона навчалась у Парижі, у Національній вищій школі мистецтв. У її фільмографії не так багато картин, а добрих – тим більше.
Тим несподіванішим та цікавішим став фільм «Анатомія падіння», який зібрав уже безліч призів, зокрема здобув «Золоту пальмову гілку» Канн та став найкращим європейським фільмом року, отримав призи за головну жіночу роль та сценарій, а також здобув за сценарій «Золотий глобус».
Докладно про фільм «Анатомія падіння» можна прочитати тут. А поки повернімося до його режисерки.
Жюстін Тріє зняла кілька короткометражних документальних фільмів. Серед них фільм «На місці» (2007), що розповідає про студентські протести, а «Сольферіно» (2009) про президентські вибори. Єдиним ігровим коротким метром є «Два кораблі» (2012) про несподівану зустріч молодого художника-банкрута та божевільну акторку. Фільм став найкращим короткометражним фільмом на «Берлінале».
Повнометражним дебютом Тріє стала «Епоха паніки», яка поєднувала документальний та ігровий формати. Це була остання її робота, що стосувалась документалістики та продовжує тему, розпочату в «Сольферіно».
Наступним фільмом став фільм «У ліжку з Вікторією», що був номінований на «Сезар». Вікторія Спік (Вірджинія Ефіра) трохи за тридцять, вона розлучена адвокатка з кримінального права. Вона так багато працює, що майже не бачить своїх маленьких доньок і залишає їх на піклування нянь. Проте вона знаходить час, щоб сходити на весілля подруги. Там Вікторія стикається з колишнім клієнтом Семом (Венсан Лакост) і наймає хлопця як нову няню, хоча раніше Сем торгував наркотиками. Наступного дня виявляється, що один з друзів жінки, Венсан (Мельвіль Пупо), під час вечірки нібито зґвалтував свою дівчину. Та подає до суду, і Венсан переконує Вікторію стати його адвокаткою.
Фільм «Сібіл» («Спокуса», 2019) брав участь в основному конкурсі Каннського кінофестивалю. Драматична комедія знайомить глядачів із жінкою Сібіл, психотерапевткою, яка повертається до свого давнього захоплення — письменництва. Її нова пацієнтка, молода акторка Марго, стає джерелом натхнення для її нового роману. У фільмі знімались Вірджині Ефіра, Адель Екзаркопулос та Гаспар Ульєль.
І ось «Анатомія падіння» стала справжнім тріумфом режисерки та її чоловіка Артура Гарарі, що є співавтором сценарію.
Також Тріє була серед тих французьких режисерів, які вимагали звільнення Олега Сенцова.
…