Львів – одне з трьох міст, крім Києва та Івано-Франківська, в Україні, яке має транспортну модель. Тобто фахівці порахували, коли, куди, скільки людей і яким видом транспорту користується. Завдяки цьому можна спрогнозувати, як вплине на міську мобільність побудова нової вулиці, трамвайної колії чи житлового кварталу.
У межах «Майстерні міста-2017» керівник відділу транспортного планування та моделювання ЛКП «Львівавтодор» Роман Зубачик презентував міську транспортну модель, а ZAXID.NET записав усі деталі і наводить пряму мову.
Що таке транспортне моделювання і для чого воно потрібне?
Основним завдання транспортного моделювання є перевірка ефективності впровадження різних заходів, проектів. Транспортні проекти дорогі і вимагають багато часу. Може вийти так, що ми вклали великі кошти, а трамвай возить повітря. Або зміни організації дорожнього руху призвели до організації заторів на інший ділянці. Для того, щоб такого не відбувалося, використовується транспортне моделювання. Другим завданням є перевірка, чи місто не відхиляється від обраної стратегії розвитку транспорту.
Існує два рівні моделювання – макроскопічне і мікроскопічне. «Львівавтодор» уже використовує обидва. Вибір рівня моделювання залежить від території, яку ми досліджуємо. Чи це місто, область, регіон, чи окреме перехрестя. Якщо область дослідження – ціле місто, тоді обирається макроскопічне моделювання. Якщо окремий вузол, перехрестя – мікроскопічне.
Для макромоделювання використовується програмне забезпечення VISUM, для мікромоделювання – VisSim.
Що таке транспортна модель Львова?
За допомогою середовища VISUM створена транспортна модель Львова – спрощена копія реального об’єкта, велика база даних про поїздки в просторі міста впродовж доби. Транспортна модель Львова включає всі види транспорту і містить дослідження поїздок для трьох базових днів – будній день, субота і неділя.
Створення транспортних моделей широко використовується у європейських містах. Зокрема, в Німеччині кожне місто з населенням в 100 тис. має транспортну модель. В Україні лише три міста мають власну транспортну модель – Львів, Івано-Франківськ і Київ.
З використанням цієї моделі можна з’ясувати, як зміниться трафік після будівництва нової вулиці або продовження трамвайного маршруту, який маршрут буде більше ефективним, як вплине будівництво житлового кварталу на транспортну систему.
Про що «знає» транспортна модель?
Щоб створити транспортну модель, потрібні вихідні дані. Всі вихідні дані, які використовуються для створення моделі, можна поділити на три категорії: дані про мережу, про об’єкти, які притягують значну кількість людей, та дані про мобільність населення.
У моделі вказані всі дані про кожен елемент мережі – вулицю, перехрестя, кількість смуг руху, дозволену швидкість, дислокацію світлофорів, зупинок громадського транспорту, маршрути громадського транспорту.
У моделі також є дані про робочі місця, торгові площі, навчальні заклади тощо та дані про мету поїздки впродовж буднього дня, суботи та неділі. Наприклад, частка поїздок з метою дозвілля у будній день становить 10%, у суботу – 37%, у неділю – 47%.
Інший важливим типом даних є дані про використання різних видів транспорту під час поїздок. Наприклад, у будній день частка використання громадського транспорту у Львові становить 54%, у суботу – 58%, у неділю – 42%. Індивідуальний транспорт коливається від 23 до 27%. Кількість велосипедистів становить близько 2%, утім такою є й похибка.
Клікніть для збільшення
По часу поїздок є три піки – ранковий, обідній і вечірній. Найбільш гостро виражений ранковий пік.
Одним з ключових показників, який використовується в даних про мобільність населення, є середня заповненість автомобіля. Найбільша заповненість автомобілів (у середньому 2,5 людини на автомобіль) є при поїздках з дому до ВНЗ, тобто студенти переважно їздять в авто не самі.
Що вже порахували за допомогою транспортної моделі Львова?
Ключовим завданням будівництва вулиці є те, щоб вона використовувалась. Моделювання перевіряє, чи доцільно будувати конкретну вулицю.
Згідно з моделюванням, будівництво вул. Ряшівської-проектованої, довжина якої становить 2,36 км, дає змогу розвантажити вул. Виговського і вул. Патона. Розглядаються варіанти будівництва Ряшівської і до Любінської, і до Патона. При будівництві лише до Любінської інтенсивність руху становитиме 9,5 тис. автомобілів за добу, натомість при будівництві до вул. Патона – 16,5 тис. Тобто додаткові 750 м тут дуже важливі.
Будівництво вул. Вернадського-проектованої довжиною 3,6 км дасть змогу розвантажити перехрестя Стрийська – Наукова – Хуторівка. Інтенсивність руху на Вернадського-проектованій становитиме 8 тис. автомобілів на добу.
Будівництво вул. Широкої-проектованої довжиною 3,1 км дозволить розвантажити вул. Шевченка і перехрестя вул. Шевченка з вул. Левандівською. Крім того, з’явиться альтернативний шлях з Рясного до центру міста.
Завершення будівництва Кільцевої дороги (Північний об’їзд Львова) розвантажить вул. Замарстинівську, Липинського, Гетьмана Мазепи.
А як з громадським транспортом?
Ми прорахували також 15 варіантів продовження трамвайної колії. У разі продовження колії з Сихова до автовокзалу по вул. Вернадського пасажиропотік майже на 80% ділянки буде незначним, а загалом продовженою колією скористаються 5 тис. пасажирів на добу. Натомість добудова 3,8 км колії від аквапарку по Трускавецькій до автовокзалу збільшить пасажиропотік на 16 тис. пасажирів на добу. У разі будівництва обох ділянок – від Сихова до автовокзалу і від автовокзалу до аквапарку – та створення на цій ділянці кільцевих маршрутів кількість пасажирів зросте на 15 тис. на добу.
Продовження трамвайної колії по вул. Коперніка до перехрестя Сахарова і Вітовського – один з найефективніших проектів. Тут треба прокласти лише 320 м в одному напрямку – від Сахарова до Коперніка, проте пасажиропотік істотно зростає, оскільки трамваї з Княгині Ольги можуть відразу прямувати по Коперніка до центру.
У разі продовження колії від кінцевої трамвая №4 по Замарстинівській кількість пасажирів збільшиться на 4 тис. і лише на ділянці від вул. Лінкольна до Торф’яної; по Замарстинівській і Лінкольна до кінцевої трамвая №6 – до 13,5 тис. пасажирів на добу. Продовження колії по вул. Миколайчука збільшить кількість пасажирів на 13 тис. за добу, а по Замарстинівській – Лінкольна – Миколайчука – на 16 тис. пасажирів на добу. Якщо ж колію дотягнути до вул. Щурата, кількість пасажирів збільшиться на 24 тис. на добу. Трамвайна лінія по вул. Лінкольна – Полтв’яній – Хмельницького до Галицького перехрестя збільшить число пасажирів на 21 тис. на добу.
Добудова колії по вул. Шевченка збільшить пасажиропотік на 14 тис. пасажирів за добу, натомість продовження трамвайного маршруту через залізничну колію до Левандівки – майже на 27 тис. пасажирів за добу, а по вул. Широкій-проектованій довжиною 6,7 км – на 29 тис. пасажирів на добу.
Є також пропозиції продовження колії по вул. Пасічній до вул. Медової Печери, однак пасажиропотік на цій ділянці зросте лише на 3 тис. пасажирів на добу. Продовження колії до аеропорту, яке передбачене генпланом, також буде нерентабельним, оскільки трамвайний маршрут дублюватиметься з тролейбусним.
У найближчі п’ять років найефективнішим буде продовження колії по вул. Коперника, від аквапарку до автовокзалу і по Замарстинівській, Лінкольна, Миколайчука.
Як застосовують моделювання на невеликих ділянках?
Наведу приклад мікромоделювання, виконаного на замовлення ТЦ «Ашан-Сіті». Проблема перехрестя в тому, що автомобілі, які повертають ліворуч до «Ашану», блокують рух іншим. За перехрестям розташована зупинка громадського транспорту, там рух блокують автобуси.
3D-анімація руху на цій ділянці показує, що середня швидкість проїзду від вул. Перфецького до кільця Кульпарківської та Володимира Великого становить 5 км/год. в годину-пік, що дорівнює швидкості пішохода, а черга автомобілів утворюється аж до наступного перехрестя, це і є затором.
Тож ми запропонували для покращення руху на перехресті розширити дорогу на одну смугу для повороту ліворуч, перенести пішохідний перехід за поворот з облаштуванням острівця безпеки, а також перенести зупинку громадського транспорту ближче до вул. Володимира Великого та облаштувати кишеню шириною 2,5 м для автобусів.
Після таких змін умови руху покращаться, швидкість у вечірній пік зросте до 13 км/год., а перехрестя стане безконфліктним.