Україна отримала повноцінну асоціацію з Європейським Союзом. Конкретно до цієї мети як однієї зі сходинок на шляху до повноправного членства в Євросоюзі Київ йшов останні шість років.
І от сталося. Україна та Європейський Союз 27 червня, час саміту ЄС в Брюсселі, підписали економічну частину Угоди про асоціацію, яка передбачає створення зони вільної торгівлі. Угоду про політичну асоціація сторони підписали ще в березні.
Під документом свої підписи від європейської сторони поставили президент Європейської Ради Герман Ван Ромпей і президент Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу. З українського боку розписався президент Петро Порошенко.
Підписання мало всі шанси відбутися шістьма місяцями раніше. Під угодою міг би красуватися автограф Віктора Януковича. Для цього були всі передумови й навіть кулькову ручку спеціальну виготовили для тодішнього глави української держави з написом «Асоціація Україна-ЄС, Вільнюс, 2013 рік».
Якби це сталося 28 листопада 2013 року, то Україна скоріш за все не побачила б мирного Євромайдану, агресивного Євромайдану й врешті – воюючого Євромайдану. Добре це чи погано? Так, багатьох людських жертв вдалося б уникнути, не було б «Небесної сотні». Принаймні поки що. Але чи не довелося б за якийсь час вести громадянську «євро війну» у значно інших масштабах, з її «небесними тисячами»? Обґрунтовану відповідь на це запитання зможуть дати хіба що історики наступних поколінь.
Чи могло зірватися підписання й 27 червня? Безумовно. Принаймні Росія робила все можливе й неможливе, аби цьому перешкодити. Кремль використовував свої лобістські кадри в Європі, щоб відрадити провідних політиків ЄС від зближення з Україною, підключав до справи увесь наявний інформаційно-пропагандистський ресурс. Москва розпалила вогнище війни на Сході України, аби налякати і Київ, і Брюссель. Кремль вів проти західних сусідів оголошені й неоголошені торгівельні війни.
Але все виявилося марним. Зрештою, дарма було сподіватися, що після всіх випробувань, жертв, страждань і перемог українці відмовляться від зближення з Європою. Чи, що Європейський Союз, обурений брутальним шантажем Кремля, дасть задній хід.
Цього ж дня в Брюсселі аналогічні угоди підписали з ЄС також Грузія й Молдова. Вони теж пережили відкриту й приховану російську агресію, економічний тиск і політичний шантаж. Але від свого не відступилися.
Що дає асоціація
«Майбутні покоління України, Молдови й Грузії з гордістю згадуватимуть цей день, – запевнив Герман Ван Ромпей, – це великий день для Європи, епохальний день».
Асоціація розкриває перед Києвом, Тбілісі й Кишиневом цілком нові перспективи. Наприклад громадяни Молдови вже можуть без віз подорожувати Шенгенською зоною. На початку наступного року таку ж можливість отримають і українці. Успішно над безвізовим режимом з ЄС працюють і грузини.
Окрім того, асоціаційні угоди дозволять країнам значно тісніше співпрацювати з 28 країнами-членами Європейського Союзу в галузі торгівлі, енергетики, посилити кооперацію в зовнішній політиці. Асоційовані члени здобувають можливість виходу на найбагатший світовий ринок з його 500-мільйонним населенням.
З підписання угоди Україна, Грузія й Молдова на порядок підвищують свою інвестиційну привабливість для фінансистів з Європи. Окрім того, для них відкриваються найрізноманітніші програми й гранти, які допоможу їм реформувати свої правові системи, бюрократичні інституції, структуру влади, боротися з корупцією й організованою злочинністю.
Критика Росії
Ще не встигло висохнути чорнило на угодах, як з Москви полетіли критичні реляції. Радник російського президента Сергій Глазьєв назвав Угоду про асоціацію між Україною та ЄС «найбільшою в сучасній історії політичною авантюрою».
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Україна втратить переваги в рамках зони вільної торгівлі СНД. Він наполягає на тому, що укладення європейської угоди з Україною, Молдовою і Грузією «здатне нашкодити російській економіці внаслідок розриву коопераційних і скорочення торгово-економічних відносин з нашими сусідами». «У разі якщо угоди з ЄС негативно позначаться на зоні вільної торгівлі СНД, Москва вживе захисних заходів», – застеріг Лавров.
Москва знову лякає Україну торгівельними війнами. «Росія має право захистити свій ринок в сегментах чутливих для її економіки товарів (автомобілі, ліки, меблі, продукція сільського господарства тощо) і запровадити з цією метою загороджувальні мита», – погрожує професор московського Національного дослідницького університету «Вища школа економіки» Олексій Портанський.
Зрештою, можна було б махнути рукою й сказати Росії, хай вона сама собі дає раду з навіяними собі страхами. Проте Брюссель з Києвом вирішив надати Москві щось на кшталт психотерапевтичної допомоги. 11 липня відбудеться тристороння консультаційна зустріч ЄУ-Україна-Росія на рівні міністрів закордонних справ. На ній обговорюватимуться наслідки для Росії підписання в Брюсселі 27 липня Угоди про асоціацію України з Європейською Унією. Президент Європейської Комісії Жозе Мануель Барозу зазначив, що на липневій зустрічі Київ і Брюссель намагатимуться розвіяти побоювання Москви, котра вважає, що асоціація зашкодить російським господарським інтересам.