«Ходімо на Пром», – таку фразу впродовж останніх майже двох років можна часто почути від івано-франківської молоді. Місце під кодовою назвою – старий завод «Промприлад», який 2018 року отримав друге дихання. Щоправда, навряд чи промислове. Скоріше, інноваційне, освітнє та розважальне. «Пром» був і залишається рідним для франківчан упродовж трьох останніх століть. Змінювалися покоління, починалися й закінчувалися війни (!) а приладобудівний завод все стояв собі у центрі міста.
Крафтове минуле
«Промприлад» - один із найбільших промислових об’єктів Івано-Франківська. З’явився міський велетень ще у 18 столітті. Спершу тут були ковальські та слюсарні цехи. За Совєтів на заводі займалися приладобудуванням, товарами народного вжитку, роторними газовими лічильниками. Був тут і знаменитий на всю Західну Україну парасольковий цех. Ще кілька років тому біля його дверей збиралася городяни – хто придбати нову парасольку, а хто полагодити стару. СРСР розпався, Україна отримала незалежність, а «Промприлад» потрошки почав втрачати потужності. 37 тисяч квадратних метрів, два гектари землі, а систематичне цокання агрегатів все стишувалося й стишувалося. Реанімувати промислове серце Івано-Франківська взялися у платформі «Тепле Місто».
Інноваційне теперішнє
Чотири роки тому плафторма «Тепле Місто» і некомерційна освітня платформа «CANactions» проводили в Івано-Франківську архітектурну школу. Сюди приїхали видатні зодчі з України та світу. Одним із них був співзасновник «CANactions» та керівник архітектурного бюро «Zotov&Co» Віктор Зотов. Він і порадив містянам придивитися до «Промприладу».
«Завод розташований у центрі міста, і це було нетипово. Бо зараз міста так не будують. Зазвичай виробництва розташовані вже за межами міста. А Промприлад – у центрі міста, і це було дивно», - каже менеджерка з комунікацій проекту «Промприлад.Реновація» Рената Налисник.
Рената Налисник
З того моменту платформа громадських ініціатив «Тепле Місто» почала придивлятися до «Прому». Досліджували регіон навколо міста, район заводу, його історію. У трирічному дослідженні франківчанам допомагали різні організації, особливо – «SRI international». Це колишній підрозділ Стенфордського університету. Одна з 4-х компаній, яка придумала Інтернет і банківські картки. Їм, до того ж, належить велика кількість патентів Кремнієвої долини. Для «SRI international» була дуже цікавою модель, де половина власності – це бізнес, а половина – соціальна частина. Їм хотілося перевірити, чи це може працювати. Тож зі «SRI international» шукали варіанти, що б «вистрелило» на «Промі». Сформували кілька напрямків, що потенційно могли оживити завод.
«З цього всього ми виділили собі чотири варіанти, які були нам найближчі. І ми бачили, що за цим може бути якийсь розвиток і перспектива. Це є нова економіка, сучасне мистецтво, неформальна освіта та урбаністика», - пояснює Рената Налисник.
І після досліджень вони почали втілювати проект у життя.
З новими потужностями
«Промприлад. Реновація» – це імпакт-інвестиційний проект. Тобто його метою є досягти соціального ефекту з фінансовою вигодою – але в довгостроковій перспективі. Працює це так: кошти вкладаєш сьогодні, а прибуток зможеш отримати за кілька років. Чим більше всього на «Промі», тим дорожчими стають акції.
Вкладником нового простору може стати кожен, у кого є 1000 доларів і бажання приєднатися до проекту. Один із інвесторів – Андрій Черніков. Він керівник ІТ-компанії «Lotatech», яка саме займається розробленням додатків для американських вчителів фізкультури.
«У 13-му році мені мама сказала: «Купляй квартиру, збирай гроші». І я подумав – пора. Почав вивчати ринок нерухомості і виявилося, що тут усе гірше, ніж я думав. Але гроші були вже назбирані, тож я почав інвестувати. І один із вагомих вкладів був у «Промприлад», - розповідає Андрій Черніков.
Андрій Черніков
Таких, як Андрій, у «Промприладу» назбиралося понад 80. Інвестори, що вклали від тисячі доларів і аж до двохсот тисяч. А ще – понад двадцять громадських організацій, що теж вкладають гроші у проект.
Зараз вже зібрано близько 3 млн доларів інвестицій. До кінця року менеджери проекту поставили собі за мету зібрати ще два. Ці кошти потрібні, аби виплатити боргове зобов’язання й повністю викупити завод.
«Власника, бенефіціара, «крайнього» немає. Тобто власником заводу, саме проекту «Промприлад.Реновація» є всі ті інвестори, які вклалися», - каже менеджерка з комунікацій проекту Рената Налисник.
Та є п’ять організацій, які пильнують за розвитком проекту: платформа «Тепле Місто», громадська некомерційна організації «Інша освіта», німецька незалежна організація «MitOst», неприбуткова міжнародна організація розвитку «Pact» і «Львівська бізнес-школа». Інші партнери «Промприладу» – Німецьке федеральне міністерство економічної співпраці та розвитку, Швейцарський федеральний департамент закордонних справ, Британське посольство і не тільки.
Загалом вартість проекту – 25 млн доларів. Реалізувати його планують до 2024 року, а це по 5 млн вкладень щороку. Як виглядатимуть 28 тисяч відреставрованих «квадратів», можна побачити на прикладі третього поверху заводу.
Пілотний поверх
Про промислове минуле третього поверху одного з корпусів нагадують хіба що крафтові стіни та стилізований коридор. Сьогодні тут є 12 орендарів. Серед них – коворкінг для всіх охочих містян, дитячий та мистецький простори, бізнеси і бар «PromBar». Загалом на третьому поверсі працюють 150 людей. Сюди, до того ж, рік тому переїхало управління інвестиційної політики Івано-Франківської міської ради. Делегації з інших міст чи країн обов’язково поведуть на «Промприлад», щоби похвалитися досягненим. Проект працює у соціальному трикутнику: місто – громадські організації – бізнеси. Тому «Промприлад.Реновація» – це хороший приклад того, як можна розбудовувати спільноту.
Пілотний поверх – це лише 5% з усієї площі. Зараз відновили 2 і 4 поверхи та кілька приміщень в іншому корпусі, а це вже 15% реновації. Там теж є орендарі. Деякі з них проекту дісталися в спадок – підписували договори про винайм ще з попередніми власниками. Але безлюдним «Промприлад» вже ніколи, напевне, не буде. Зараз проектанти формують базу потенційних резидентів.
«У нас попит зараз перевищує пропозицію. Ми можемо здати 37, умовно кажучи, тисяч квадратних метрів, а попиту зараз у нас – на 47», - розповідає менеджерка проекту Рената Налисник.
В іншому корпусі вже відкрив свою дослідницьку базу український винахідник Сергій Камінський. Його наукова група – єдина в Україні, яку підтримує Фонд Нобеля. Ця ж організація фінансує проекти Ілона Маска. Зараз Камінський розробляє акумулятори нового типу, а це – своєрідна альтернатива «теслівській» батареї, але без використання літію. Там вже є тестові зразки. Дуже круто, що це відбувається в Україні, в Івано-Франківську.
У майбутньому тут відкриють і ексклюзивний для міста експо-центр, що вміщатиме 3 тисячі людей. У планах – фермерський ринок, дитячі простори, кластери, хаби і нові коворкінги. А ще – мистецька галерея і навіть готель.
«Це те, що завжди в Івано-Франківську актуально, тому що люди, які їдуть у Буковель, зазвичай шукають місце, де зупинитися», - пояснює Рената.
Місце зустрічей
Руслан Коваленко працює барменом на «Prombar». Це - частина пілотного поверху. Тут можна замовити каву або ж коктейль. Часто саме в цьому місці проводять концерти локального розливу, а нещодавно тут відкрили літню терасу. Для франківчан різних вікових аудиторій це місце знаменує теплі зустрічі у вихідний вечір. Але є й чимало туристів, що приходять глянути на реноваційний завод.
Руслан Коваленко
«Приходять нові люди, вітаються і кажуть: «А можна просто поглянути, погуляти?» І після прогулянки вони підходять до бару, розпитують багато про сам «Промприлад». Ми їм усі історії, які знаємо, розповідаємо», - сміється Руслан.
«Пром» розвивається щодня. Його CEO – Юрій Филюк, він же керівник платформи «Тепле Місто». Нещодавно Юрій презентував проект у Палаті Лордів у Лондоні.
А в планах на майбутнє – створити франшизу, і ділитися досвідом «Промприлад.Реновація» з іншими містами України.
Фото Софії Трощук, Промприладу