Під час досліджень довкола Дубенського замку археологи знайшли матеріал руської доби. Їхні дослідження ще раз доводять те, що фортецю почали будувати не на порожньому місці: знахідки свідчать про заселеність цієї території і в попередні століття. Про підсумки розкопок розповіли у Державному історико-культурному заповіднику міста Дубно.
Матеріали давньоруського часу датуються приблизно періодом літописного міста Дубен. Дослідники знайшли бронзовий хрестик, наконечник ременя, пряслице. Кераміка від Х до ХІІІ ст. свідчить про активну обжитість території, що пізніше стала подвір’ям замку, вважають у заповіднику.
Керівник досліджень, провідний науковий співробітник заповідника, кандидат історичних наук Юрій Пшеничний заклав два невеликі шурфи у центральній частині, щоб дослідити, яким було дорожнє покриття дворища від початку будівництва бастіонного замку у перших десятиліттях ХVІІ століття. Цим дорожнім покриттям ходили та їздили князі Острозькі та їхні спадкоємці, розповідають у заповіднику.
Якщо хочете читати головні новини дня оперативно Додайте ZAXID.NET у вибрані в Google
Шурф заклали на відстані 10 метрів від в’їзної брами на території замку, що ніколи раніше не досліджувалася. Там виявили рештки дерев’яного настилу у вигляді дощок поверх горизонтальних колод, які датують першою половиною ХVІІ ст. З-під землі дістали розвал керамічного горщика періоду будівництва замку. Як припускають дослідники, знайдену посудину могли використовувати для забезпечення харчами будівничих.
У другому шурфі дослідники натрапили на добре збережене мощення з вапняка. Кам’яну бруківку виклали на суглинок.
В оборонному рові замку археологи зафіксували раніше невідомі особливості конструкції першого мосту бастіонного замку. Глибина рову на цій локації сягнула на 3,7 м нижче від поверхні теперішнього рову. Значна кількість річкових молюсків та черепашок свідчить про ознаки води у цьому місці.
Фахівці натрапили на опору старого мосту зі слідами реконструкції, ймовірно, у середині ХVІІІ ст., коли замок активно перебудовували. Для довговічності конструкції будівничі закріпили кам’яну опору дубовими жердинами.
«Можна припустити, що відкопана опора – не єдина у цьому місці, і усі вони не були суцільні, а розташовувались попарно. І таких пар, ймовірно, було до шести – вони не мали аркоподібного завершення, а представляли собою кам’яні стовпи. Дослідникам також відкрились дубові палі, які підтримували проміжки між кам’яними опорами», – розповідають у заповіднику.
фото заповідника
Окрім знахідок кераміки давньоруського часу, тут знайшли також люльку та срібний ґудзик ХVІІ ст. від кунтуша чи жупана, дрібну монету ХVІ ст., кераміку ХVІІІ–ХІХ ст.