Вчора у своєму віденському приватному помешканні графиня Шьонборн давала музичний вечір для «закритого товариства». Прочитавши це речення, Ви напевно відразу звинуватите мене у снобізмі, але все-таки попрошу вислухати мене до кінця. На вечір було запрошене вишукане товариство: митці, підприємці і звичайні аристократи. Ви не помилилися – Австрія й надалі лишається республікою і ніхто не спішить повертати аристократам їхні титули. Шеф, приведеного позавчора до присяги уряду, й надалі звертається до своїх однопартійців не інакше ніж „Genosse“ – товариш по-нашому.
Ще цього літа політична ситуація в Австрії віддалено нагадувала українську. Обидві урядові партії «втомилися» бути разом і вирішили цивілізовано розлучитися... через нові вибори. Вибори відбулися і констеляція політичних сил навіть погіршилася для консервативної Народної партії. Проте, незважаючи на «втому», ні одна з політичних сил не пішла на створення коаліції із право-радикальними силами, які разом на останніх виборах здобули майже 30%. Коаліцію творять й надалі соціал-демократи й консервативні народовці. Чому в Австрії політична криза так легко розрішилася, а в Україні навпаки поширюється до стану державного колапсу? Відповідь проста: в Австрії суспільство структуроване, а партії не є кишеньковими забавками «батьків нації» та окремих олігархів.
Отже, про концерт. Музичний вечір видався на славу. Камерний дует „Nibelungenduo" просто зачарував усіх присутніх виконанням Шуберта, Бетховена та Монті. Перестарілі аристократи плескали в долоні до самозабуття, викликаючи знову і знову до інструментів двох чарівних дівчат. Скрипкову партію виконувала молоденька дівчина з Риги Анна Жердецька, а на фортеп'яно грала Анастасія Домбровська - з Ужгорода. Як мені потім стало відомо - графиня Шьонборн допомогла цій дівчині приїхати до Австрії, надала їй іменну стипендію для навчання у Музичному університеті Відня й дотепер опікується нею. Анастасія Домбровська безумовно талановита людина і визнання в такому молодому віці заслужила однозначно своєю працею і талантом, але не було б пані графині і як нелегко було б їй пробиватися щаблями музичної кар'єри.
Графиня має сентимент до України, а точніше до Західної України, а ще точніше до Закарпаття. Значна територія теперішньої Закарпатської області належала колись родині Шьонборнів. Графиня не забуває про цей край: перерахувала значну суму грошей на допомогу постраждалим від паводка, підтримує стипендіями талановиту закарпатську молодь. За це удостоїлася честі бути почесною громадянкою міста Мукачева. Але я хотів би заторкнути інший аспект цієї справи. Анастасія Домбровська, напевно, більше не повернеться жити в Україну, а з нею й сотні, якщо не тисячі молодих і талановитих людей. Вони «вирвалися» з України на Захід і не бажають собі повернення назад. Осуджувати їх не варто, навпаки - треба порадіти за тих, у кого життя успішно склалося. Єдиними винуватцями у такому стані справ є українські політики та урядовці, які перетворили нашу державу на посміховисько для цілого світу. Вони зробили її «небажаною» батьківщиною для молодих і талановитих. Вони перетворюють наше суспільство на культурну пустелю, довівши нас до стану, коли ми, якщо хоч чимось цікаві на Заході, прикладаємо максимум зусиль, щоб залишити якнайшвидше свій благословенний край... Вони як тільки «доробляться», випихають своїх дітей вчитися на Захід, якщо щось трапиться зі здоров'ям, лікуються в західних клініках, трактуючи Україну, як свого роду експериментальну «звіроферму».
В новинах з України читаю: губернатор Івано-Франківщини наказав будівельникам працювати повільніше і ретельніше над спорудженням пам'ятника Степанові Бандері, дбає напевно про якість роботи. На відкриття пам'ятника очікують Президента України. Ще один пам'ятник постане незабаром у Львові - цього разу командирові УПА Роману Шухевичу. За одне євро вже дають майже десять гривень і валюти ніде вільно не купиш. Це означає, що моя зарплата змаліла майже в двічі. Чергове сенсаційне «відкриття» зробила СБУ в дослідженні Голодомору і відразу оголосила про можливість суду над його організаторами. Цікаво, чому цим має займатися спецслужба? Дивно також, як це у них ще лишився час, щоб упіймати суддю хабарника у Львові, наукові дослідження це ж така кропітка справа... Депутати обласної ради також в пошуку форм і методів відзначення, проголошеного ними ж «Року Бандери». То міська адміністрація вікторину «Бандеразнай» організує, то партія «Свобода» заліпить усе місто ксенофобськими плакатами...
Люди, на дворі фінансова криза. Є загроза державного колапсу. Стримайтеся від побудови нікому непотрібних ідолів, задумайтеся нарешті над економікою. Невже ви думаєте, що ваші виборці такі тупі і примітивні, щоб знову вас вибрати у владу завдяки вашій виключно «націоналістичній» діяльності?
На останок. Слухайте музику, особливо серйозну музику...