Є на світі щасливі люди. які не знають, скільки вони не знають.
От і Володимир Павлів питає мене у своєму новому дописі, чому я у своїй біографії Франка пишу "іудеі", а не "юдеі". Він не знає, що подібні правописні речі вирішує не автор (у даному випадку я), а видавництво, в якому вийшла книжка (у даному випадку київська "Критика")
Я написав листа до редакторів "Критики" і дістав таку відповідь:
(...) пишемо (і давно) «юдей»; Вадим (Дивнич) звісно, на тому наполягав від початку, але певний час (...) ми тут дотримувалися свого роду політкоректного самообмеження: чимало євреїв сприймають таке написання доволі болісно, хоч і не так болісно, як слово «жид». Проте згодом попустилися і, мабуть, правильно.
Утім, «єрархія» ми не пишемо, так само, як і решту слів із того грецького «священного гнізда»: «єрогліф», «єретичний», «єрей» тощо. З нами тут згоден і Голоскевич, який, до речі, толерує написання «іудей» як альтернативне до «юдей» (але «ієр-» подає безальтернативно). Отже, Павлів тут намагається перескрипничати Скрипника (...)
Від себе ж хочу подякувати Володимиру Павліву за таку потрібну а головне дуже вчасну дискусію. Поки ми дискутуємо про такі надзвичайно важливі речі, нам не страшні жодні вороги. Хай тільки полізуть у нашу благословенну Галичину - ми їх тоді зразу поб'ємо нашим правильним українським правописом!