20 львівських митців, відпочиваючи на Волині, взяла участь у Першому пленері імені Володимира Патика. Вони творили у селі Мельники, неподалік Шацька. Надихалися красою озер Кримне та Пісочне, а жили при хатині самого Володимира Патика, вже покійного народного художника.
Цю землю, 15 соток, у спадок від батька отримав Остап Патик, теж митець. Розбудував її і разом з дружиною вирішили влаштовувати там пленери. Від 15 до 22 серпня в них гостили і творили імениті художники та мистецтвознавці: Андрій Чебикін, Михайло Сальва, Андрій Бокотей, Галина Стельмащук, Володимир Одрехівський, подружжя Миколи та Євстахії Шимчук, Володимир Сколоздра, Ярослав Шимін, Петро Старух, подружжя Остапа та Роксолани Патик, Михайло Бокотей, Володимир Стасенко, Нестор Бордун, Ірина Муращик, Лада Цимбала. А також молодь.
«19 людей повинні були поснідати, пообідати, повечеряти. Всі мали мати комфортні умови, бути забезпечені достатньо матеріалами, комусь треба було і з ліками допомогти. І кожного підтримати і думкою, і словом. А коли зимніше, подати ковдру-коцик. А крім того, ми мали чудові перегляди фільмів мистецьких», ‒ розповіла організаторка пленеру, проректорка Львівської академії мистецтв Роксолана Патик.
«Я маю велику надію, що батько це бачить зараз і що він з цього тішиться. Що його садиба і далі живе, а ідеї його продовжуються. Що про нього пам’ятають і пам’ять вшановують не просто його виставками чи каталогами, а й такими акціями, де кожен з учасників мимоволі повторює його ім’я. «Де був?» ‒ «На пленері Володимира Патика!» І таким чином він живий, постійно з нами», ‒ поділився думками куратор пленеру, митець Остап Патик.
Що народилося з-під пензлів художників, можна побачити у Палаці мистецтв. Виставка там діятиме до 10 вересня. А далі роботи експонуватимуть у Луцьку.
«Перший раз, як я там перебував, на землі Патиків, я почав писати прозу. А тепер я більше споглядав, потім малював, а потім все ж таки писав поезію і прозу», ‒ додав митець, учасник пленеру Петро Старух.
Окрім того, кожен митець залишив «Творчій майстерні» Патиків по одній з робіт. Вони потраплять у фонд Західного регіонального науково-мистецького центру, ідейника пленеру. А вже у вересні їх виставлятимуть на аукціоні. За ці кошти організують виставку і каталог, присвячені митцю Богдану Сойці, якому у жовтні мало виповнитися 80.