Видимість процесу замість дії, гра у політику замість державотворення, прогнилий гедонізм замість щирого намагання змінити країну на краще.
Сумна реальність, але таки реальність: в українському політикумі спостерігаємо просто жахливу тенденцію - народні обранці, в умовах російської агресії на Сході України, негативній соціально-економічній ситуації, недієздатності владних інститутів дозволяють собі взяти відпустку на два місяці. І все б нічого, адже кожна людина має право на відпочинок, гарантоване їй законодавством, проте…
Фактично ця депутатська відпустка паралізує життєво необхідні реформи в країні, саме парламент приймає ключові рішення, які передаються на виконання для інших державних структур, саме від парламенту залежить динаміка розвитку України, саме парламент є виразником прагнень українців. З державницької точки зору країна просто припиняє працювати… і це у час війни..!
Чи не варто в таких, досить складних умовах, народним депутатам пожертвувати своїми відпустками у теплих країнах? Може, таки варто спробувати позбавити себе засмаги, почати ходити (а не делегувати повноваження натискання кнопки колезі) на засідання парламенту, припинити профанацію і насправді зайнятись державотворенням? Це могло б дати можливість країні розвиватись, а отже дозволити у майбутньому і звичайним громадянам України розділити із «обранцями народу» двомісячний період гедонізму – відправитись на море, не перейматись через шматок хліба, не боятись за життя близьких в АТО…
Парламент повинен працювати без канікул, вихідних і навіть лікарняних доки в країні війна, криза й убогість!
Рада пішла на канікули не виконавши основного – не проголосувала за дійсно життєво необхідні реформи, зокрема медичну. Неголосування за продовження засідання Верховної Ради і нерозгляд законопроекту про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів – це штучне затягування медреформи, яку пропонують провести. «Батьківщинівці» у парламенті кілька тижнів переконували внести правки, напрацьовані з тисячами медиків, пацієнтів, юристів, щоб зробити відповідний документ якісним та гарантувати кожному українцю безкоштовну медицину.
Головна мета документу, який наразі пропонують, – створення монополіста, центрального органу виконавчої влади, який зосереджує в руках 80 мільярдів гривень. Бачимо, що на цьому також наполягають у Міністерстві охорони здоров’я. За підрахунками фракції, цих грошей не вистачить, щоб забезпечити українців безкоштовною медициною. А інших шляхів фінансування не передбачено… До пропозицій ВО «Батьківщина» навіть не дослухалися, а ці правки могли б вирішити проблему, проте результат – як платили за похід до лікаря, так і платитимемо.
Також не проста ситуація і з пенсійною реформою… Наша політична сила підтримала реформу, щоб уже в листопаді, після ухвалення її в другому читанні, люди змогли отримувати збільшені пенсії, соціальні виплати, щоб росли пенсійні виплати військовослужбовцям. Зокрема, ми пропонуємо відтермінувати збільшення до 35 років трудового стажу для людей. Індексація має проводитись при перевищенні індексу інфляції не 3%, а 1% (як це було до серпня 2014 року). Бо вкрай важливо, щоб жоден пенсіонер не постраждав від проведення пенсійної реформи! Для «Батьківщини» принципово, щоб підвищення пенсій відбувалось не з нинішнім коефіцієнтом мінімальної заробітної плати, а як мінімум – з подвійним. Також принципово, щоб диференціація пенсій відбулась не «післязавтра», а виходячи з трудового, пенсійного страхового стажу. До другого читання потрібно доопрацювати цей законопроект, аби пенсійна реформа не перетворилась в просту оптимізацію пенсійних виплат.
Вибірковість у голосування за зняття недоторканності з окремих депутатів також не додає політичних балів українському парламентаризму… Її треба знімати з усіх депутатів як рудимент, інакше довіра до парламенту так і лишатиметься низькою. Крім того, покращень потребує й організація роботи у сесійній залі. До порядку денного сесії навіть не були винесені законопроекти «Про імпічмент Президента», «Про тимчасові слідчі комісії Верховної Ради», «Про вибори на пропорційній основі з відкритими списками», деякі соціальні і економічні питання, скасування оподаткування для працюючих пенсіонерів.
В підсумку Верховна рада України перетворилася на місце захисту інтересів олігархічних кланів, а про добробут понад 40 мільйонів українців (офіційно, а за фактом набагато менше) чомусь у владних коридорах не надто переймаються…