Президент США Джо Байден офіційно визнав, що систематичне вбивство та депортація сотень тисяч вірмен Османською імперією (сучасна Туреччина) понад століття тому було геноцидом. Про це вказано в його заяві, опублікованій на сайті Білого дому.
«Починаючи з 24 квітня 1915 року, після арешту вірменської інтелігенції та лідерів громад у Константинополі османською владою, 1,5 млн вірмен були депортовані та вбиті», – йдеться у заяві.
За його словами, більшість з тих, хто вижив, були змушені шукати нові будинки по всьому світу, в тому числі в США. Він зазначає, що за десятиліття вірменські іммігранти збагатили Сполучені Штати «незліченними способами».
«Американський народ вшановує всіх тих вірмен, які загинули в геноциді, що розпочався цього дня 106 років тому», – додав Байден.
Палата представників Конгресу США ще в 2019 році ухвалила резолюцію про визнання масового вбивства вірмен в Османській імперії в 1915-1923 роках геноцидом.
Попри це, попередники Байдена уникали використання терміну «геноцид» у промовах на честь пам'яті цього моменту в історії.
Байден пообіцяв визнати геноцид, ще коли був кандидатом у президенти. Цей крок може ускладнити і без того напружені відносини з турецьким лідером Реджепом Ердоганом.
Міністр закордонних справ Туреччини Мевлют Чавушоглу своєю чергою заявив, що його країна повністю відкидає цю «популістичну» заяву Байдена.
Президент Туреччини Реджеп Ердоган вже сказав, що тема геноциду «політизується третіми сторонами».
Коротко про геноцид вірмен і проблеми з його визнанням у світі
У квітні 1915-го в Стамбулі почалися масові арешти вірменської інтелігенції. Упродовж кількох наступних років в Османській імперії загинули за різними оцінками від одного до 2,3 млн вірмен.
Геноцид проводився у кілька стадій: роззброєння вірменських солдатів, вибіркова депортація вірмен з прикордонних районів, прийняття закону про висилку, масова депортація та вбивства вірмен.
Основними організаторами геноциду вважаються лідери молодотурків Талаат, Джемаль і Енвер, а також керівник «Особливої організації» Бехаеддін Шакир. Одночасно з геноцидом вірмен в Османській імперії мали місце геноцид ассирійців і геноцид понтійських греків. Велика частина вірменської діаспори виникла з вірмен-утікачів з Османської імперії.
Вірмени вказують, що свідоме винищення турками їхніх співвітчизників у часи Першої світової війни становить саме геноцид вірменського народу, і домагаються такого визнання й від інших країн. Низка держав на різному рівні вже визнала це.
Геноцид вірмен є другим за вивченістю актом геноциду в історії після Голокосту. У спільній Декларації від 24 травня 1915 р. країн-союзниць (Велика Британія, Франція і Росія) масові вбивства вірмен вперше в історії були визнані злочином проти людяності.
Туреччина відкидає таке визначення й різко протестує проти будь-якого визнання геноциду вірмен в інших країнах. Офіційна позиція Туреччини полягає в тому, що вірмен загинуло значно менше і що смерть у ті часи сотень тисяч і вірмен, і турків була трагічним наслідком громадянських конфліктів, які точилися в часи розпаду Османської імперії, але не спрямованим знищенням вірменського народу.
Офіційне визнання геноциду вірменів 1915 року є однією з умов вступу Туреччини до Європейського Союзу.
Україна досі офіційно не визнала знищення вірменів актом геноциду. Причина цьому – передусім у політичних, а не історичних суперечках. Головну роль тут зіграли дружні економічні відносини з Туреччиною та етнічно спорідненим із нею Азербайджаном. Крім того, Вірменія не визнала геноцидом Голодомор українців.
У травні 2020 року на сайті Президента України з’явилася петиція, у якій Володимира Зеленського просять підтримати увесь вірменський народ та визнати його геноцид у 1915-1922 роках в Османській імперії, а також встановити 24 квітня днем вшанування пам’яті жертв цих трагічних подій. Станом на вечір четверга, 6 серпня, петиція набрала 12366 голосів з 25 тис. необхідних.