Допоки мережею шириться інформацію про повернення рідкісних тварин і птахів на свої звичні місця проживання під час карантину, ситуація у великих містах майже не змінюється. Люди й надалі продукують сміття, їздять на машинах і використовують пластик.
А якою є ситуація під час пандемії та карантину у Львові? Відповідь на це питання намагалася дати громадська організація «Нуль відходів Львів».
Проект «Дослідження нових впливів на довкілля в умовах епідемії Covid-19 в Україні» провели в межах Ініціативи з розвитку екологічної політики й адвокації в Україні, що здійснюється Міжнародним фондом «Відродження» за фінансової підтримки Швеції.
Під час дослідження активісти зібрали вихідну інформацію про стан сфери поводження з відходами у Львові, Трускавці, Полтаві і Миргороді. Провели також морфологічне дослідження твердих побутових відходів у Львові та Полтаві і 34 глибинні інтерв’ю із представниками/цями влади, компаній-перевізників ТПВ, власників пунктів прийому вторсировини, закладів громадського харчування та рітейлу.
«Що ми побачили? У час пандемії, особливо жорсткого локдауну, збільшився об’єм відходів на контейнерних майданчиках на прибудинкових територіях. Але кількість відходів зменшилася у центральній частині міста. Тобто там, де переважно готелі, ресторани і багато туристів. Зокрема, перевізники казали, що там у центрі [кількість сміття – ред.] зменшилась на 60%. А от на 30% збільшився по об’єму у житловій зоні», – каже голова громадської організації «Нуль відходів. Львів» Ірина Миронова.
Але якщо оцінити структуру цього сміття, то маса залишилась такою, якою була до карантину. Натомість зросли об’єми.
«По-перше, збільшилася кількість негабаритних відходів на контейнерних майданчиках, – розповідає Ірина Миронова. – Тобто люди були вдома і люди чимось себе займали. І відомий навіть психологічний прийом, що коли хвилюєшся – поприбирати. Люди використали цей час на те, щоби все зробити вдома, і таким чином збільшилася кількість таких відходів. Хтось ремонти дрібні почав робити».
Ще одна причина, чому збільшився об’єм, а не збільшилась маса – зросла кількість легкого пакування. Люди під час весняного локдауну частіше користувалися сервісами доставки, тож легкого пластикового пакування, яке об’ємне, але легке, суттєво побільшало.
У цей час побільшало й медичних відходів: під час карантину без маски та рукавичок до магазину – зась. Саме тому експерти рекомендують мешканцям без симптомів ГРЗ використовувати саме багаторазові маски, замість рукавичок – часто мити й дезінфікувати руки, а одноразові засоби індивідуального захисту викидати в контейнери для змішаних відходів.
Але у Львові таки відбулася зміна на краще: місто стало першим містом в Україні та першим у країні, що не є членом Європейського Союзу, яке з’явилося на карті Zero Waste Municipalities! Ще в вересні Львівська міська рада ухвалила подання, яке підтверджує зобов'язання стати першим українським та першим містом нульових відходів поза Євросоюзом. Сталося це за ініціативи ГО «Нуль відходів Львів».
Програма Zero Waste Cities, яку координує Zero Waste Europe, зараз охоплює майже 400 європейських муніципалітетів, які взяли на себе виконання амбіційних місцевих стратегій, орієнтованих на громаду. Зобов'язання Львова є новим орієнтиром для програми, оскільки воно стає першим містом з нульовими відходами в Україні.