Екс-міністр: МЗС перетворюється у міністерство пропаганди

12:15, 29 січня 2012

Це - найжорсткіша резолюція по відношенню до України. Вона навіть жорсткіша, ніж за часів «кучмізму». Таку думку висловив екс-міністр закордонних справ України Борис Тарасюк висловив на телеканалі ТВІ 27 січня.

“На мою думку, це найжорсткіша резолюція по відношенню до України. Я прослідкував всі резолюції, починаючи з 2003 року, включно з останньою резолюцією від 4 жовтня 2010 року – першою резолюцією за нової влади, - зазначив політик. - Минуло всього 8 місяців, протягом котрих акумулювався значний негативний заряд в рамках Ради Європи. Пізніше, 25 листопада 2010, була схвалена перша критична до дій нової влади резолюція Європарламенту”.

Нагадаємо, що у 2003 році і раніше резолюції концентрували увагу на недосконалості судової системи, прокуратури, зверталася увага на те, що не розслідується належним чином вбивство Гонгадзе. У 2004 вона була критична на адресу влади за спроби фальсифікації результатів президентських виборів.

“Критика, висловлена у Резолюції від 26 січня, має системний характер. Маю на увазі, що не лише концентрується увага на персоналіях, на лідерах опозиції: Тимошенко, Луценко, Іващенко, Корнійчуку, а звертається увага на те, що до цих судових процесів привела недосконалість українського законодавства та упереджене ставлення української системи судочинства” - сказав Борис Тарасюк.

Зазначимо, що у Резолюції гостро акцентується увага на системних проблемах у сфері судочинства, призначенні суддів та упередженому ставленні судової системи на користь звинувачення, проти захисту.

Екс-міністр закордонних справ вважає, що сьогодні МЗС перетворюється у міністерство пропаганди.

“Як людина, яка багато років працювала в системі МЗС, скажу, що, на жаль, за нинішньої влади речники Міністерства закордонних справ чимдуж намагаються видати бажане за дійсне” - зазначив Борис Тарасюк.

Зазначимо, що ніколи, в жодній резолюції Ради Європи по відношенню до України не використовувалися такі слова, як можливі «санкції». Ця ж Резолюція вперше говорить про те, що вони можливі, в разі, якщо українська влада не зверне увагу на вимоги Резолюції. Це  вперше за той час, що Україна є членом Ради Європи.

“Чи зверне увагу влада на цю резолюцію? Маю великий сумнів і відносно висловлювань Президента. Якщо він звертатиме так само увагу як і на інші резолюції, які були присвячені справі Юлії Тимошенко, на попередження з боку Європарламенту – нічого не буде” - вважає політик.

Борис Тарасюк звернув увагу на 2 епізоди з нинішньої появи Президента в Давосі. «Представникам, які брали участь в українському ланчі він пообіцяв, що найближчим часом питання декриміналізації двох статей, за якими була засуджена Юлія Тимошенко (364 і 365) будуть декріміналізовані і ніби-то він навіть подавав такі пропозиції. Насправді, всі знають, що він не подавав  ніяких пропозицій. А потім журналістам сказав, що це справа парламенту і парламент має вирішувати», - йдеться у повідомленні прес-служби.

“Ми знаємо як «вирішує» парламент. Представники опозиції вносять пропозиції по декріміналізації – «більшість» їх ігнорує. Це свідчить про те, що є пряма вказівка від Президента не підтримувати декріміналізацію. Для чого тоді вводити в оману людей?І в своїй країні і за кордоном,” - акцентує парламентар.

Нагадаємо, цього тижня Парламентська асамблея Ради Європи 26 січня прийняла резолюцію щодо України "Функціонування демократичних інституцій в Україні". «За» резолюцію проголосували 69 депутатів, проти - 8, утрималися - 14. Серед основних положень резолюції – занепокоєння судовою системою в Україні, стурбованість станом здоров’я Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та Валерія Іващенка, заклики звільнити колишніх членів уряду й дати їм можливість конкурувати на майбутніх парламентських виборах, рекомендації щодо внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу. Відтак, у разі, якщо не буде дотримано цих рекомендацій, Парламентська асамблея Ради Європи готова застосувати санкції до України.

Президент Віктор Янукович 27 січня на українській ланч-конференції в Давосі назвав резолюцію ПАРЄ з критикою української влади корисною.