Екс-суддя Львівського апеляційного адміністративного суду Ігор Зварич "має велике бажання хоча б один раз бути присутнім у судовому засіданні, де вирішується його доля". Про це йдеться у листі до Суду, розповсюдженому прес-службою групи адвокатів І.Зварича, - повідомляє ZAXID.NET.
Текст листа подаємо у повному обсязі:
"Вирішується, чи буду я надалі захований у тюремній камері Львівського СІЗО, в догоду Президента України Віктора Ющенка, Генерального прокурора України Олександра Медведька, його заступника Рената Кузьміна та окремих політиків, чи матиму змогу дієво та ефективно захищати себе в цій сфабрикованій найвищими посадовими особами України справі, перебуваючи поза межами тюремної камери.
Вкотре прошу надати мені можливість безпосередньо виступити в судовому засіданні, провести судове засідання відкрито, прилюдно, а не фактично у таємному режимі.
Розумію Вашу боязнь і залежність від вказівок, які неодноразово звучали на всю Україну по телебаченню від Президента про те, що потрібно робити з суддею Ігорем Зваричем, як повинні поступити з ним державні органи України, зокрема суди.
Маю велику надію, що професіоналізм, порядність, Ваша честь, візьмуть гору над боязню, залежністю від вказівок сильних світу цього, і Ви надасте мені можливість сказати хоча б слово у свій захист.
Однак я реально усвідомлюю Вашу повну залежність, особливо від керівних вказівок, якби ж то від Закону!
Саме тому я, колишній суддя з 20 річним стажем судової роботи, колишній голова апеляційного суду, якого спочатку викрали, пізніше сховали в тюремну камеру, аби бути почутим з цієї тюремної камери, прошу ЗМІ вдатися до безпрецедентного кроку та за допомогою сучасних технологій донести слово правди в’язня режиму до вух "незалежного суду України".
А правда полягає в тому, що кримінальна справа І.Зварича була порушена за "липовою" заявою бізнесмена - спонсора політичної партії "Наша Україна" на виборах 2007р. у ВР України, який зі своїми покровителями з "Єдиного центру" не міг нічого кращого придумати, щоб усунути неугодного голову суду, ніж "згадати", що рік тому в кабінеті керівника виборчого штабу "Нашої України" П.Олійника дав мені хабар 100 тис. дол. США за справу, якої в суді не було. Більшої дурниці ці любителі української землі придумати не могли. Жодного хабара в І.Залізного я не отримував, в мене його грошей не вилучено.
Що ж стосується заяв Прокуратури, що я брав хабарі від суддів, то прошу звернути увагу суду на те, що, як стверджував на пленарному засіданні ВР України 18 грудня 2008 р. голова Комітету з питань правосуддя С. Ківалов, а його в цьому повністю підтримав Генеральний прокурор України О. Медведько, 8 місяців працівники СБУ записували, як я "беру хабарі", і, як наслідок, мене не затримали на отриманні хоча б одного "хабара".
Що це - непрофесійність? Ні, шановний суд.
Жодного хабара я не брав, а тому в мене не вилучено грошей, які б отримав в якості хабара, саме тому і тільки тому мене не було затримано на отриманні хабара! До цих двох осіб мною заявлено цивільний позов та подана заява в суд за наклеп, брехню, в якій Вони переконали народних депутатів України. Адже, згідно ст. 62 Конституції України, вони грубо порушили мою презумпцію невинуватості.
А до цього Президент України В.Ющенко по телебаченню переконував Народ України, будучи головою партії "Наша Україна", що я злочинець, хабарник, що мене затримали на отриманні хабара.
Більше того, заступнику Генпрокурора України Кузьміну Р. та начальнику слідчого відділу, керівнику слідчої групи Жербицькому В. Президент України В.Ющенко на самому початку слідства вручив ордени за "правильне розслідування справи І.Зварича", а пізніше, знову ж по телебаченню, давав вказівки слідству, державним органам, як слід діяти відносно судді І.Зварича, як мене слід усунути. Він і до сьогодні дає вказівки, як розслідувати "правильно" цю справу, оскільки мені надіслали з Секретаріату Президента України на моє звернення відповідь про те, що Президент України особисто контролював і продовжує контролювати проведення "розслідування" в справі, чим вчиняє антиконституційні дії. В зв’язку з цим мною подано два позови до Президента України В.Ющенка.
В зв’язку з грубими порушеннями, допущеними по моєму звільненню, вимог Конституції України, КЗпП України, до Верховної Ради України та Ради суддів України мною подано позовні заяви в суди України.
Прошу звернути увагу суду на те, як відбувалося розслідування справи після вручення орденів двом керівним працівникам генпрокуратури України Кузьміну Р. та Жербицькому В., які безпосередньо контролювали, розслідували, вносили основні процесуальні документи в справі. А так, що на виконання вказівок Президента України В.Ющенка та виступів на ВР України Генпрокурора Медведька О. вони пішли в народ, в прямому розумінні цього слова, і стали переконувати в численних інтерв’ю телеканалам, газетам, Інтернетвиданням, задовго до винесення обвинувального вироку відносно мене, громадян України, що я хабарник, злочинець, корупціонер, сексуальний маніяк, що моя вина встановлена і доведена. А Кузьмін Р. вже визначив і покарання за ці злочини - я маю відбувати покарання у в’язниці.
До цих двох слідчих, які не вправі, згідно ст. 60 КПК України, проводити розслідування, і відносно яких, згідно ст.387 ч.2 КК України, має бути порушена кримінальна справа, я також подав десятки цивільних позовів про захист честі та гідності в різні суди України.
Ось чому цей стійкий гурт політиків, керівників України, так званих "правоохоронців", боїться, щоб не дай Бог, вийшов з тюремної камери, та безпосередньо в десятках та десятках судових засідань довів їх протиправні, антиконституційні дії. Від страху вони йдуть на все. Ось чому Вони просять і просять суд продовжувати тримати мене в тюрмі.
Може і суди тому мене тримають в тюрмі? Може саме тому виносяться немотивовані постанови про тримання мене під вартою, а мене бояться вислухати в судовому засіданні? Все може бути.
Прошу звернути увагу, Ваша честь, на наступні обставини.
Основним процесуальним документом, на підставі якого мені було обрано запобіжний захід тримання під вартою, а пізніше продовжували це тримання, була Постанова Печерського райсуду міста Києва від 10 березня 2009 року.
Про те, що суд не звернув уваги на мої звертання, в якому стані я перебуваю фізичному, в побоях, після трьох місяців тортур, знущань - я мовчу. Про те, що я був позбавлений дієвого та ефективного захисту, так як адвокат, що прибув з м. Львова на раптовий виклик, не мав жодних документів, характеризуючих мене - теж слід мовчати. Але ж тільки сліпий, не бачить, що в суді жодні матеріали справи не досліджувались, їх не було, це відображено в протоколі судового засідання від 10.03.2009р.
Але суд в постанові посилався на десятки процесуальних документів, які він нібито досліджував в судовому засіданні, як на основний мотив обрання мені запобіжного заходу тримання під вартою. Після ознайомлення з протоколом судового засідання я подав апеляційну скаргу в апеляційний суд міста Києва, в якій просив скасувати цю постанову, як таку, що не відповідає обставинам, які мали місце в судовому засіданні, так як суд послався на докази, які не досліджувались в судовому засіданні.
Це є беззаперечною підставою для скасування постанови, можливо, в інших справах, але не в "справі судді І.Зварича". Напевне саме тому, апеляційний суд м. Києва не розглянув мою апеляційну скаргу після ознайомлення мене з протоколом судового засідання, а просто приєднав її до матеріалів справи. Такого за свою двадцятирічну роботу судді я ще не бачив. Оце правосуддя по-українськи!
Ваша честь! Ви мали б знайомитися до судового розгляду з матеріалами справи. Якщо будете вважати за потрібне таке зробити, перевірте, чи дійсно мене знайомили з протоколом судового засідання, чи я подав свої зауваження на цей протокол, чи вони були розглянуті, чи подав апеляцію після ознайомлення з протоколом судового засідання, і що з нею зробили!!!
Про це я писав у Верховний Суд України, але жодної відповіді не отримав, як і копії Рішення Ради суддів про моє звільнення. До сьогодні ця апеляційна скарга лежить в суді не розглянутою, жодного процесуального документу по ній не винесено! Чи можливо таке, адже Ви продовжуєте строки тримання мене в тюрмі на підставі постанови, апеляція на яку лежить не розглянутою ?
Наступне, на що б я просив звернути увагу.
Ваша честь! При ознайомленні з матеріалами справи на попередню постанову суду, якою мені продовжували строк перебування в тюрмі до шести місяців, суд мотивував своє рішення тим, що мене мають ознайомити з матеріалами справи перед скеруванням справи до суду, тобто виконати вимоги, визначені ст.218 КПК України.
Так ось, якщо Вам це цікаво, то з 20 червня по 21 серпня 2009р. зі мною жодних слідчих дій не проводили!!! Більше двох місяців мене просто тримають під вартою, не проводячи жодних слідчих дій. В якій ще країні світу таке можливо? Для чого прокуратура тоді подавала подання про продовження строку тримання мене під вартою? Чому суд продовжив тримати мене під вартою? Лише за одного, щоб зламати мене фізично, психологічно, щоб я почав давати потрібні політикам, заінтересованим прокурорам і слідчим покази !
Ось для чого просили тримати мене в тюрмі.
А тепер, якщо не проводили зі мною слідчі дії, чому хочуть, щоб я сидів в тюрмі? Та тому, що бояться мене, моїх дій, щоб я не міг себе ефективно і дієво захищати, а Їх звинувачувати! І роблять це руками суду. Це правда, гірка правда!
Ваша честь, я 20 років пропрацював суддею, головою апеляційного суду, я не наркоман, не алкоголік, маю постійне місце проживання, на утриманні неповнолітню дитину, батьків пенсіонерів. За 20 років роботи в суді мав лишень заохочення, мені присвоїли звання "заслужений юрист України", від якого я відмовився у відкритому листі до Президента України, у зв’язку з його явними грубими порушеннями Конституції України, перебування в тюрмі негативно вплинуло на мій стан здоров’я, мої захворювання: хронічний бронхіт, гіпертонія, закупорка вен - прогресують від перебування в сирій, задушливій камері тюрми, а тому, прошу Вас припинити це явне, грубе знущання над людиною, над її правами, тим більше, що слідчих дій ніхто не проводить зі мною, поки я в тюрмі, а лише чекають, коли я "розколюсь". У зв’язку з наведеними фактами прошу в поданні відмовити", - йдеться у листі".