Про нічне нетримання сечі у дітей непросто говорити навіть у колі родини, де є такі діти, передусім тому, аби ще більше не травмувати сина чи доньку. Та замовчувати проблему не можна, бо такі діти потребують вчасної фахової допомоги. Інколи нічний енурез може тривати 4-5 років і якщо такій дитині не допомогти, у неї можуть виникнути інші серйозні проблеми. Діти, особливо шкільного віку, які прокидаються у мокрому ліжку, часто замикаються у собі, у них занижена самооцінка, вони не хочуть їхати до рідних, у табір, на відпочинок, особливо, якщо там треба ночувати, бо бояться, що про їхню проблему дізнаються інші тощо.
Батьки кажуть, що нині суттєво побільшало дітей, у яких є нічне нетримання сечі. І пов’язують це з війною: стреси, переживання, тривоги, зміна місця проживання, школи тощо є одним із факторів, які провокують енурез.
Як допомогти таким дітям ? Чи піддається енурез медикаментозному лікуванню? До якого лікаря звертатися з цією проблемою? Чи правильне твердження, що слід набратися терпіння і енурез з часом мине сам? Відповісти на ці та інші запитання ZAXID.NET попросив дитячого уролога Центру дитячої медицини (лікарня «Охматдит») Ігоря Гримака.
Що таке енурез?
Якщо гіперактивна дитина, старша 5 років, цілий день бігала, стрибала, була активною, каже лікар, а ввечері просто впала і заснула, і вночі попісялася, це не енурез. Або коли дитина під вечір випила багато рідини і прокинулася у мокрому ліжку, також не можна говорити про нічне нетримання сечі. Це просто прикрий випадок.
«Запідозрити енурез можна тоді, коли у дітей, яким більше 5 років, є нічне нетримання сечі 2-3 рази на тиждень впродовж щонайменше трьох місяців. Тоді обов’язково слід звернутися до лікаря, аби з’ясувати причину такого стану. Бо часто нічне нетримання сечі може бути лише симптомом іншого захворювання, скажімо, ендокринного (цукровий діабет, ожиріння), урологічного, неврологічного, нефрологічного тощо», – каже Ігор Гримак.
Утім, є значна частина дітей, у яких не має жодної патології, а вони вночі не відчувають позовів до сечовипускання і прокидаються у мокрому ліжку. У них є так званий неорганічний енурез. Саме про нього нині і поговоримо. За словами лікаря, на нього страждає від 10 до 25% дітей від 5 років до шкільного віку. Серед дітей шкільного віку і до 15 років з такою проблемою стикаються 5% дітей. З початком статевого дозрівання ця проблема, як правило, зникає.
Причини нічного енурезу у дітей
1. Енурез може бути симптомом іншого захворювання, про що сказано вище.
2. Психологічна травма, стрес. Це може бути переїзд в інше місто, перехід в іншу школу, непорозуміння з однолітками, переживання через перше кохання тощо.
3. Нездорова атмосфера у родині: коли батьки з’ясовують стосунки на підвищених тонах, часто сваряться або ввечері «виховують» сина чи доньку докорами, приниженням тощо.
4. Надмірне захоплення гаджетами, особливо перед сном , коли дитина надто довго сидить в телефоні чи грає ігри на планшеті.
5. Спадковість. За статистикою, якщо батьки зіштовхувалися із цією проблемою, то в 75% випадків у їхньої дитини проявиться нічний енурез.
«Якщо дитина живе в нормальних умовах, всі її люблять, не має емоційного перенавантаження, батьки стежать за тим, аби син чи донька довго не сиділи в телефоні чи комп’ютері, у неї ніколи не розвинеться енурез, навіть якщо схильність до цього є. І як тільки виникають перераховані вище причини, різко зростає кількість дітей, які страждають на енурез. Психотравмуючий фактор є пусковим механізмом до виникнення енурезу», – каже дитячий уролог.
Чи варто будити дитину вночі?
Нерідко батьки піднімають сонних дітей уночі і ведуть у туалет. Чи варто це робити? Думки лікарів тут розходяться: одні кажуть, що варто, інші – ні. Уролог Ігор Гримак вважає, що цього не варто робити, бо це гальмує розвиток рефлексу сечовипускання. Сонна дитина не усвідомлює своїх дій, вранці прокидається і нічого не пам’ятає. Але такі діти обов’язково потребують допомоги, вичікування, що ця проблема з часом сама вирішиться, може дорого їм коштувати.
«Доволі часто діти шкільного віку від страху прокинутися у мокрому ліжку, бояться заснути. І коли втома таки зморила їх, при мінімальному наборі сечі відбувається мимовільне сечовипускання. Такі діти стають замкнутими, нервовими», – каже лікар.
Як допомогти?
«Передусім, слід звернутися до педіатра чи сімейного лікаря, який призначить різноманітні обстеження, аби з’ясувати причину нічного нетримання сечі. І відповідно до результатів обстежень, або скерує до спеціалістів (ендокринолога, уролога, нефролога тощо, якщо є проблеми), а якщо нема патології, порадить батькам, як допомогти дитині в такій ситуації», – каже Ігор Гринів.
За словами лікаря, було б добре, якби з такими дітьми і батьками попрацювали психологи.
У жодному випадку таким дітям не можна дорікати, соромити їх, бо їхньої вини тут нема. Не варто при інших членах родини обговорювати з сином чи донькою цю проблему.
Намагатися створити для дитини нормальні, спокійні умови, хоча під час війни це непросто.
Стежити за тим, аби після обіду син чи донька мали менше активних ігор, вживали менше рідини. Під вечір можна дати їм з’їсти якусь солену їжу.
За словами Ігоря Гримака, якщо в родині є дитина з енурезом, то змінитися має вся сім’я. Не можна заборонити дитині не сидіти у телефоні чи планшеті після 19:00 , натомість піти на прогулянку, коли всі інші члени родини прийшли з роботи і сіли за телефони. Це не діятиме. На прогулянку з дитиною мають піти і рідні.