Житлові комплекси преміум-класу займають лише до 10% ринку нерухомості в Україні. Це елітні будинки, які мають обмежену кількість квартир та ексклюзивний дизайн і будуть актуальними ще десятки років після будівництва.
Розповідаємо детальніше про всі переваги преміум-комплексів над іншим житлом та що пропонує львівський ринок у цьому сегменті.
***
В Україні немає єдиної затвердженої класифікації житла, проте ріелтори та забудовники розробили власну систему, орієнтуючись на зарубіжний досвід. Визначальними є особливості самого об’єкта та його розташування – за цими характеристиками український ринок нерухомості поділяють на економ-клас, комфорт, бізнес та преміум.
Найбільш популярними серед забудовників та клієнтів зараз є будинки комфорт-класу – компроміс між невибагливим бюджетним житлом та дорогими квартирами бізнес-класу. Саме вони займають майже половину ринку. Лише до 10% житлових будинків зводять у преміум-сегменті. Наприклад, львівські забудовники пропонують клієнтам лише близько двох десятків комплексів, які заявлені як преміум-житло, більшість – у Личаківському районі. Проте, як говорять експерти, саме їхня ексклюзивність і незначна кількість, порівняно з іншими класами, убезпечує власників елітних квартир від негативних наслідків коливання валюти і перспективи краху ринку нерухомості загалом.
«Класи житлових комплексів – економ, комфорт, бізнес та преміум – запозичені з європейського досвіду. Я мав можливість у Відні жити в будинку, зведеному у 1979 році у стилі сучасного модернізму, який передбачав усі можливості елітного житла. Мене вразило, що в той час, коли українці жили ще в хрущовках, європейці мали нормальні, комфортні умови. І я захотів створити такі умови у Львові», – говорить архітектор елітного житлового комплексу Baltiys’ka Hall Микола Шеремета.
За його словами, першочерговими критеріями елітного житла є наявність підземного паркінгу (більше одного паркомісця на квартиру) та обмежена кількість квартир – максимум 15-19. Преміум-комплекси – це клубні будинки, у яких прискіпливо ставляться до підбору мешканців, кожен покупець проходить своєрідний кастинг у девелопера.
«Елітний будинок має бути сучасним – не проектом річної давності, а сьогоденним, а то й з 5- чи 10-річним кидком у майбутнє. Наприклад, будинок на Балтійській буде актуальним ще років 15, а то й 20. За своїми ознаками він не належить до якогось конкретного стилю, який може бути трендовим короткий час. Це фактично еко-модерн, адже всі інтер’єри виконані з натуральних матеріалів, а еко – завжди в тренді», – пояснює Микола Шеремета.
Крім того, кожен комплекс преміум-класу має індивідуальний дизайн – як інтер’єрів, так і екстер’єрів. Квартири максимально просторі, з панорамними вікнами та високими стелями, кількома санвузлами і великою кухнею, якісною сантехнікою та всіма іншими комунікаціями, ексклюзивною побутовою технікою. Обов’язковими для елітних будинків є великі спільні холи, консьєрж-сервіс та система охорони з відеоспостереженням. Як говорить Микола Шеремета, у результаті замовник отримує повний пакет – йому не потрібно буде додатково витрачатися на ремонт квартири і заміну інженерних комунікацій.
«Людина купує готову квартиру, лише без меблів. Верхом елітності вважається купівля вже повністю обставлених квартир, але від цього вже відмовляються у світі, адже кожна людина хоче створити власний затишок. Натомість нова тенденція преміум-житла – людина підбирає сама дизайн інтер’єру. Так, у вартість квартир Baltiys’ka Hall входить індивідуальне перепланування за дизайном, обраним мешканцем», – розповідає архітектор.
Прибудинкова територія включає дитмайданчики, спортивні зони та впорядковані місця відпочинку для мешканців, якісне озеленення й освітлення. За словами Миколи Шеремети, у світі зараз є тренд на відкриті простори – будинки мають бути не обгороджені, а імплементовані в громадський простір: «В Україні поки що більшість елітних будинків розташовуються за високими парканами. Можливо, це зумовлене соціальним контрастом, але я вважаю, що цей контраст треба згладжувати».
Розташовуються елітні житлові комплекси в престижних районах міста – неподалік центральної чи історичної частини міста, поблизу паркової зони. Таким чином мешканці мають легкий та швидкий доступ до необхідної їм інфраструктури, а також привабливий краєвид за вікном.
«У Відні вже у 70-х роках будували будинки з басейнами на дахах. Там трохи тепліший клімат, ніж у нас, проте і у Львові за бажання можна зводити такі будинки. Ще однією ознакою преміум-класу є наявність власних фітнес-залів, проте через обмеження зонінгу ми не могли додати у свій комплекс це. Загалом ми втілили на Балтійській лише вершину айсберга елітності за світовими мірками, але для нашого середовища це вже дуже високий рівень», – каже Микола Шеремета.
Він вірить, що надалі українські архітектори, і львівські зокрема, будуть більше приділяти увагу деталям та пропонувати девелоперам ще більш ексклюзивні і зразкові проекти преміум-комплексів – уже з басейнами та просторими територіями. У цьому сегменті, на думку Миколи Шеремети, приклад варто брати зі Швейцарії, яка задає тренди елітності загалом – починаючи з банківської інфраструктури і закінчуючи виробництвом елітних речей.
«Я відвідував нові райони Базеля, Цюріха, і там видно, що елітність є в їхньому гені», – зауважує архітектор. – «Раджу девелоперам та архітекторам займати цю преміум-нішу, робити Львів схожим на швейцарські міста, щоб він вражав увесь світ своєю архітектурою. І тут йдеться не тільки про багатство і статус, а й про зміну смаків на краще – щоб наше суспільство розуміло, що таке естетика».