У зоні «Гуцульщина» в Музеї Шевченківський гай невдовзі обіцяють посадити навіть дерева, притаманні тому регіону.
Уже рік, як фахівці Лісотехнічного університету досліджують всю флору музею просто неба. Деяким деревам вже понад півстоліття. Зробили облік і дійшли висновку, що кілька сотень з них потрібно спилювати. Зрізати будуть і ті дерева, які шкодять садибам – збирають вологу, особливо в час дощів. Про це інформують «Головні новини Львова».
Увага до ландшафту почалась ще чотири роки тому у співпраці з норвежцями. Музейники Ліллехаммера підтримали ідею засадити кожну етнозону Шевченківського гаю рослинами тієї території, звідки і привезли ту чи іншу садибу. Бо тут, до прикладу, на Гуцульщині росте канадський дуб.
«Червоний дуб, який абсолютно не притаманній цій етнозоні», - пояснив заступник директора музею народної архітектури та побуту Михайло Лабойко.
Тож в секторі «Бойківщина» садитимуть ялицю, модрину, бук та смереку. На Поділлі - можливо терни. Де мають бути гори, - насиплють кам’яні брили.
«Ми свідомі того, що не кожне карпатське дерево тут приживеться, і це не означає, що це буде тотальне копіювання етнографічних територій, наприклад, високих гірських Карпат. Бо у Львові інший клімат. Але це праця достатньо наближена до того ідеалу», - каже директор музею народної архітектури та побуту Іван Косачевич.
Саджанці зможуть замовляти у місцевих лісгоспах. Однак потрібні кошти. Міська рада вже готова підтримати фінансово зрізку дерев. Якщо справа отримає «зелене світло», то за років тридцять «Шевченківський гай» перевтілиться.
Дивіться детальніше о 18.30 у "Нашому репортері" на Новому каналі та о 21.00 у "Головних новинах Львова" на 24 каналі.