Facebook видалив сотні акаунтів та сторінок української «фабрики тролів»

Адміністрація соцмережі видалила сторінки кількох псевдоновинних ресурсів

13:00, 17 вересня 2019

Facebook призупинив в Україні діяльність акаунтів і груп, які вели скоординовані кампанії з дезінформації, в тому числі і під час виборів. Загалом йдеться про 168 облікових записів, 149 сторінок і 79 груп, деякі з яких мали мільйони підписників. Серед видалених сторінок – популярні серед неперебірливих читачів псевдоновинні ресурси «Знай.ua», «Politeka», «Hyser», «Акценти» та інші. Загалом за рекламу цих сторінок Facebook отримав близько 1,6 млн. доларів США.

Найвідоміші з видалених сторінок – це псевдоновинні ресурси «Знай.ua» і «Politeka», інформує «ВВС Україна». Згідно з даними компанії SocialBakers, у першої спільноти було 2,8 млн підписників у фейсбуці, у другої – 2,2 млн. Тепер вони не працюють. Також видалили акаунти подібних ресурсів Hyser та Аkcenty.com.ua.

Facebook у повідомленні адміністрації наводить кілька публікацій, які оприлюднювали сторінки, про які йдеться.

Скріншоти типових новин на сайтах, акаунти яких видалив Facebook

Голова політики з кібербезпеки компанії Натаніель Глейхер наголосив, що видалення сталося «не через контент, який вони опублікували, а через поведінку цих сторінок, груп і акантів». Головна претензія, яку Facebook висунула видаленим сторінкам, – це «скоординована недостовірна поведінка».

«Люди які, стояли за цим, використовували підробні акаунти для управління групами або кількома сторінками, деякі з яких з часом змінювали свої імена», – йдеться в повідомленні адміністрації соцмережі.

Представники Facebook зазначили, що, за їхніми даними, курувала ці сторінки одна й та сама українська PR-компанія Pragmatico. З відкритих джерел про Pragmatico майже нічого не відомо – фірма, судячи з усього, навіть не має власного офіційного сайту.

«Я думаю, що вони розташовані в Києві. Але цей факт я б двічі перевірив», – уточнив Глейхер.

Бюджет, витрачений на рекламу видалених сторінок у Facebook та Instagram, становив близько 1,6 млн доларів. «Ми постійно працюємо над тим, аби виявляти і зупиняти такий вид активності, оскільки не хочемо, щоб наші сервіси використовували для маніпулювання людьми», – йдеться в заяві Facebook.

Наприклад один з найдорожчих дописів на виборах був розміщений в фан-групі «Я за Тимошенко – Фан Клуб». Він називався «Якщо ти за перемогу України – тисни лайк». Він дав мільйон показів і міг обійтися, за оцінками Facebook, в 10-50 тис. доларів. Інші пости політиків, як правило, коштували в десятки разів менше.

Голова політики з кібербезпеки соцмережі Натаніель Глейхер наголосив, що PR-компанія Pragmatico не працювала на якогось конкретного політика чи бізнес. За словами менеджера, фірма працювала з різними клієнтами з метою заробити гроші. І розкручувала такі теми як спорт, знаменитості, шоу-біз, політика та економіка.

Подібні фірми Facebook викривав в Ізраїлі та Філіппінах. Глейхер підкреслює, що українська кампанія не має зв'язку із зовнішнім світом і не є частиною інформаційної війни з боку Росії.

Як пише «ЛІГАTech», через закритість менеджерів Pragmatico і взагалі відсутність будь-якої публічної інформації спадає на думку те, що агентство працювало «по-партизанськи». П'ять опитаних медійниками PR-фахівців на ринку ніколи нічого не чули про Pragmatico.

Про роботу однойменного агентства в липні написав великий допис одеський блогер Олександр Коваленко. Він писав про Pragmatico, як про так звану фабрику тролів, яка під час виборів виконувала замовлення з дискредитації кандидатів. У пості блогера йдеться нібито про «замовлення» кандидата Ігоря Смешка опонентом.

« У складі троль-груп молодь віком 20-30 років працює в три зміни, кожна з 10 людей. Місячна зарплата одного троля становить близько 9 тис. грн.» – писав Коваленко з посиланням на власні джерела. Норма денної зміни – 300 коментарів, нічний – 200 коментарів.

За його словами, офіс фірми був на Подолі в Києві. «На вході в офіс – охорона, яка вилучає у сторонніх людей телефони та інші засоби зняття інформації», – уточнював блогер.

Журналісти «ЛІГАTech» знайшли контакти керівників Pragmatico. Але ті, прочитавши запитання редакції у месенджері, заявили журналісту, що, мовляв, про Pragmatico нічого не чули і ніколи там не працювали.