Міністерство культури виклало на своєму сайті для громадського обговорення та зауважень законопроект «Про охорону і збереження нерухомої культурної спадщини».
Експерти уже встигли назвати його катастрофою. На сайті «Музейний простір» з’явився докладний аналіз запропонованого законопроекту.
Головною вадою законопроекту фахівці вважають те, що розробники «зробили стратегічну помилку. Бо основною проблемою вони проголосили не катастрофічний стан пам’яток, а забюрократизовану пам’яткоохоронну систему».
Концепція міністра культури В’ячеслава Кириленка ґрунтувалась на п’ятьох тезах: 1) децентралізація, 2) дерегуляція, 3) прозорість адміністрування, 4) запровадження норм прямої дії, 5) посилення відповідальності за пошкодження та руйнацію пам’яток.
Отже, у законопроекті жодне з повноважень чинного закону не передається на місця.
Що стосується дерегуляції, то скасування або зменшення державного контролю стосовно охорони пам’яток, це, власне, знищення як самих пам’яток, так і системи їхньої охорони, вважають фахівці.
У проекті передбачено наступні дозволи від центрального органу: 1) переміщення (перенесення) пам’яток; 2) виконання земляних робіт на територіях та в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини, у межах державних історико-культурних заповідників та державних історико-культурних заповідних територій, на охоронюваних археологічних територіях; 3) консервацію, реставрацію, музеєфікацію об’єктів всесвітньої спадщини, об’єктів національного культурного надбання.
Структурний підрозділ у сфері охорони культурної спадщини органів виконавчої влади регіонального рівня має право видавати наступні дозволи: 1) виконання земляних робіт на територіях та в буферних зонах об’єктів всесвітньої спадщини, у межах державних історико-культурних заповідників та державних історико-культурних заповідних територій, на охоронюваних археологічних територіях, 2) виконання земляних робіт на пам’ятках, їх територіях, у межах історико-культурних заповідників регіонального значення, в зонах їх охорони, на виявлених пам’ятках культурної спадщини, 3) консервацію, реставрацію пам’ятки (окрім пам’яток археології), виявленого об’єкта культурної спадщини.
Нарешті, новий передбачений законопроектом «орган охорони культурної спадщини територіальної громади в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці» видає дозволи на: 1) виконання земляних робіт на пам’ятках, їх територіях, у межах історико-культурних заповідників регіонального значення, в зонах їх охорони, на виявлених пам’ятках культурної спадщини.
Із переліку дозволів виключено дозвіл на проведення археологічних розкопок, розвідок.
Центральний орган видає погодження: 1) проектної документації на будь-які містобудівні перетворення, контролю за станом збереження нерухомої культурної спадщини в межах буферних зон адміністраціям державних заповідників, навколо яких встановлено ці зони; 2) документації із землеустрою в межах історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, буферних зон об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО; 3) науково-проектної документації на реставрацію, реабілітацію, музеєфікацію, регенерацію пам’яток, розташованих в межах об’єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, державних історико-культурних заповідників, державних історико-культурних заповідних територій, а також пам’яток національного надбання.
Структурний підрозділ у сфері охорони культурної спадщини органів виконавчої влади регіонального рівня погоджує: 1) історико-містобудівну документацію; 2) науково-проектну документацію на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, реставраційного ремонту та пристосування пам’яток (крім пам’яток національного надбання, а також пам’яток, розташованих в межах об’єктів всесвітньої спадщини, державних історико-культурних заповідників та державних історико-культурних заповідних територій); 3) науково-проектної документації на виконання будівельних, земляних робіт у межах території, на якій розташовані пам’ятки (крім пам’яток археології), в історико-культурних заповідниках регіонального значення, в зонах їх охорони, на виявлених пам’ятках культурної спадщини.
Ці повноваження відповідно до закону можуть бути передані (делеговані) органам охорони культурної спадщини, зазначеним у частині другій цієї статті; 4) розміщення зовнішньої реклами в зонах охорони пам’яток, в межах історико-культурних заповідних територій регіонального значення.
І нарешті, «орган охорони культурної спадщини територіальної громади в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці» надає погодження на: 1) розміщення зовнішньої реклами в зонах охорони пам’яток, в межах історико-культурних заповідних територій; 2) науково-проектної документації на виконання робіт із консервації, реставрації, реабілітації, музеєфікації, реставраційного ремонту та пристосування пам’яток (крім пам’яток національного надбання, а також пам’яток, розташованих в межах об’єктів всесвітньої спадщини, державних історико-культурних заповідників та державних історико-культурних заповідних територій); 3) науково-проектної документації на виконання будівельних, земляних робіт у межах території, на якій розташовані пам’ятки (крім пам’яток археології), в історико-культурних заповідниках регіонального значення, в зонах їх охорони, на виявлених пам’ятках культурної спадщини; 4) погодження розміщення зовнішньої реклами в зонах охорони пам’яток, в межах історико-культурних заповідних територій.
Останні 2 повноваження тих «органів охорони культурної спадщини територіальної громади в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці», відповідно до ст. 9.2 Проекту, «можуть бути передані (делеговані) органам охорони культурної спадщини, зазначеним у частині другій цієї статті». Тобто, звертають увагу експерти, вони можуть делегувати власні повноваження самі собі.
Окремий розділ проекту говорить про відповідальність за порушення законодавства про охорону нерухомої культурної спадщини.
Деталізовані випадки, коли передбачається ця відповідальність, стосуються лише підприємців (ст.63).