Наносити фарбу на стіни чи обклеїти їх шпалерами – одне з найпоширеніших питань від людей, які планують ремонт. Однозначної відповіді на це питання не існує. Два оздоблювальних матеріалу мають свої переваги і недоліки, які необхідно враховувати при використанні в тому чи іншому помешканні. Про всі ці нюанси розповідає W2Studio.
Переваги та недоліки шпалер
Великий вибір видів шпалер не дає можливості точно визначити їх переваги і мінуси. Вони виготовляються з різних матеріалів, які також мають свої хороші і слабкі сторони. Щоб визначити основні плюси і мінуси, шпалери варто розглядати в розрізі типу застосовуваного матеріалу при оздоблювальних роботах.
Сучасні шпалери виготовляються у вигляді двошарових і тришарових рішень, де на основу накладаються додаткові захисні і декоративні шари. Ключові властивості шпалер залежать від типу і якості основи.
Види шпалер
Підвищеною популярністю користується чотири основні різновиди шпалер: паперові, флізелінові, вінілові і склополотно.
Паперові шпалери – найдешевший і екологічний варіант, дозволяє приховувати незначні дефекти стіни у вигляді нерівномірної шпаклівки або ямок. Головним недоліком шпалер на паперовій основі є погана стійкість до вологи, низька міцність і нетривалий термін служби.
Флізелінові шпалери – вважаються проміжною ланкою між паперовими і вініловими варіантами. Мають високу екологічність, а також зручні в наклеюванні і демонтажі. Здатні маскувати незначні дефекти стіни, мають звукопоглинальний ефект. Подібно до паперових, мають підвищену сприйнятливість до вологи, тому їх не можна мити. З ними потрібно поводитися дуже обережно, адже рельєф з них можна легко зішкребти навіть нігтем. Тому їх треба обов’язково фарбувати, тоді верхній шар стане набагато міцніше.
Вінілові шпалери – популярний варіант, позбавлений більшості недоліків попередників. Головним достоїнством є підвищена міцність і можливість приховувати навіть значні дефекти стіни. Головним недоліком вважається менша екологічність – при горінні виділяються токсичні речовини. Обслуговування шпалер дуже просте, досить змити пил вологою ганчіркою.
Склополотно – спеціалізований різновид шпалер, призначений для обклеювання приміщень з нестабільними мікрокліматичними умовами: санвузлів і кухонь. Використовуються виключно під фарбування.
Переваги та недоліки фарби
Аналогічно до шпалер, великий вибір фарби не дає можливості визначити чіткі переваги і недоліки фарбування стін. Фарби для внутрішніх робіт можуть мати різний склад, який формує ключові властивості покриття після висихання.
Важливою особливістю фарби в порівнянні з шпалерами є необхідність підготовки ідеально рівної поверхні стіни. Навіть найдрібніші нерівності, наприклад, частинки налиплої штукатурки або ямки, буде видно після фарбування, що знизить загальні естетичні якості поверхні.
Види фарб
Існує п’ять затребуваних різновидів фарб, застосовуваних для фарбування стін при косметичному або капітальному ремонті квартири: водоемульсійна, водно-дисперсна, акрилова, латексна і силіконова. Склад формує недоліки і переваги фарби при її використанні в тому чи іншому випадку.
Водоемульсійна фарба – найпоширеніший і недорогий варіант, що дає можливість частково закривати дефекти основи. Вона добре лягає на підготовлену поверхню і швидко висихає. Має низьку стійкість до впливу вологи.
Водно-дисперсна фарба – є вдосконаленим аналогом водоемульсійної фарби, має підвищену стійкість до вологи, може використовуватися для фарбування стін в санвузлах і кухнях.
Акрилова фарба – основою служать акрилові смоли, які після висихання утворюють еластичну захисну плівку з відмінними водовідштовхувальними властивостями. Головним недоліком фарби є її висока вартість.
Латексна фарба – застосовується для фарбування поверхонь з незначними дефектами. Додавання до складу латексу дозволяє приховати проблемні ділянки. Фарба добре сохне і має тривалий термін служби.
Силіконова фарба – має найвищі показники маскування дефектів поверхні. Після нанесення утворює щільну, стійку, але еластичну плівку. Обслуговування фарби під час експлуатації дуже просте – досить змити пил вологою ганчіркою.
Підготовка стін під шпалери або фарбу
Процес підготовки стін під фарбування або обклеювання шпалерами є ідентичним і передбачає проведення кількох етапів. Єдиною особливістю є необхідність більш ретельного вирівнювання поверхні при фарбуванні.
Основні етапи підготовки поверхні:
1. Видалення старої обробки – знімаються старі шпалери або віддаляється старий шар фарби.0
2. Вирівнювання поверхні – усувається кривизна площини, забезпечується оптимальна рівність поверхні. Це важливий етап, що прямо впливає на подальшу естетику стіни. Остаточне вирівнювання виконується фінішною штукатуркою з подальшою зачисткою.
3. Ґрунтування – наноситься шар ґрунту, який поліпшує адгезивні властивості поверхні.
Що практичніше: фарбування стін або шпалери
Питання практичності фарбування стін або її обклеювання шпалерами не є однозначним. Важливу роль відіграє тип застосовуваної фарби і шпалер. Наприклад, якщо приміщення буде піддаватися регулярному «освіженню» (такий підхід часто практикується в хостелах або готелях), переважно обирають фарбування.
З точки зору витраченого часу – фарбування займе трохи менше часу ніж обклеювання. Але в деяких випадках може знадобитися повторне фарбування – це буде займати додатковий час на висихання першого шару і нанесення другого.
Вартість виконання роботи формується з урахуванням ціни спочатку обраних матеріалів, тому однозначно відповісти на це питання неможливо. Наприклад, якщо вибрати дешеві шпалери і дорогу фарбу, то обклеювання вийде значно дешевше. І навпаки, якщо вибрати дорогі шпалери і дешеву фарбу – фарбування буде менш витратним. Цей показник прямо залежить від якості використовуваних матеріалів, а також кваліфікації фахівців, які виконують роботи.
Рішення для дитячої
Ключовим критерієм вибору матеріалу для дитячої є екологічні якості матеріалу – вони не повинні завдавати шкоди здоров’ю дитини, незалежно від умов експлуатації. У дитячій можна і використовувати шпалери, і фарбувати стіни фарбами без токсичних компонентів. Варто виключити варіант флізелінових шпалер, а також фарби з синтетичними компонентами, які при надмірному нагріванні виділяють токсичні речовини.