Через воєнні дії та окупацію півдня України фермери інших регіонів вдаються до аграрних експериментів. Так сільськогосподарські виробники заходу України почали вирощувати баштанні культури. Урожай здебільшого залежить від кліматичних умов, але оскільки останніми роками літо у нас спектотне та посушливе, то закарпатські чи прикарпатські кавуни нічим не гірші, ніж херсонські. ZAXID.NET поспілкувався з фермерами, які зібрали свій перший урожай кавунів, та науковцем, який пояснює цей феномен.
50 тонн з гектара
Фермер із Закарпаття Василь Паук, який раніше займався вирощуванням зернових, бобових та плодових дерев, цього року вирішив провести аграрний експеримент і на одній ділянці висадив кавуни. Як результат, на гектарі землі зібрали 50 тонн урожаю.
«У Мукачівській громаді завершили збір кавунів. Цього року фермерське господарство вирішило провести експеримент та висадити кавуни на площі одного гектара у селі Пістрялово. У процесі експерименту було посіяно три сорти кавунів, а також створено систему поливу. Цього тижня вже завершено збір солодкої ягоди, який склав 50 тонн кавунів. Фермери планують збільшити площу вирощування баштанних культур у наступному році», – повідомили на сторінці міської ради Мукачева.
Власник фермерського господарства «Михайлик» Василь Паук із села Пістрялово займається вирощуванням культур із 2007 року. Це зернові і бобові – пшениця, кукурудза, соя, виноград, 17 сортів яблук, груші, сливи, черешня, персики. Цього року вирішив провести експеримент і гектар землі, де раніше росла соя, засадив кавуном.
«Ми його посадили у лютому у спеціальному навісі, насіння виставили в касети, воно проросло. Планували його вибирати на липень – тоді є час. Але затрималася зборка, тому збирали в серпні», – розповідає ZAXID.NET Василь Паук.
Фермер розповідає, що це для нього перший рік висадки кавуна, хоча і раніше на Закарпатті інші аграрії пробували вирощувати цю здебільшого південну культуру. Василь Паук вважає свій експеримент успішним, хоча зазначає, що урожай міг би сягнути і 70-80 тонн. Але і його зібрані 50 т – також хороший показник.
«Раніше це була диковинка, треба тепло, щоб ріс кавун. Складно передбачити, яке буде літо – сухе чи дощове. Цей рік для нього був важкий, бо багато було дощів і холодно. Обов’язково має бути водойма. Ми зробили полив, обробіток гербіцидами від бур’янів, фунгіцидами ще до цвітіння», – розповідає фермер.
Фермерське господарство «Михайлик» посадило три сорти кавунів: «Юта», «Талісман» і подовгастий «Юммі». Дружина фермера Леся Паук зазначає, що їхні кавуни нічим не відрізняються від південних – солодкі і смачні. Окремі плоди сягали 11-14 кг. Свою продукцію фермери продають під торговою маркою «Паук агро» на Закарпатті, доставляють і в інші регіони України.
«Попит зараз є, тому ми вирішили насадити. Пробуємо робити так, щоб все в нас було своє на Закарпатті. На півдні воєнні дії, на поля ракети потрапляють, а тут більш чиста продукція», – розповіла співвласниця ФГ Леся Паук.
Закарпатські фермери вирішили, що наступного року продовжать вирощувати кавун. Щодо інших експериментів, Василь Паук поки обережний.
«Мене намовляли на диню, але вона може гнити. Я не хочу використовувати багато хімії. Мої діти також їдять ці продукти, тому я не хочу їх обробляти різними препаратами, хочу, щоб вони були еко», – пояснює фермер.
Умови для росту кавунів у західному регіоні
Кандидат сільськогосподарських наук, доцент кафедри садівництва та овочівництва Львівського національного університету природокористування Ігор Дидів розповідає, що раніше кавуни вирощували здебільшого в господарствах степової зони України (майже 93-95%). Однак останніми роками через попит на ринку і відчутні зміни клімату – підвищення температури у літній період, значний дефіцит вологи, зростає інтерес фермерів до вирощування нетрадиційних культур, зокрема баштанних. Поряд із звичними овочевими культурами борщового набору фермери заходу України вирощують кавуни.
Ігор Дидів зазначає, що зараз кавуни вирощують навіть на Волині. А на Прикарпатті з гектара поля зібрали 55-60 тонн урожаю кавуна. Західний регіон, за словами науковця, за своїми агрокліматичними умовами є цілком сприятливим для багатьох овочевих культур. Вирощування баштанних – відносно нескладна технологія, а отже дає низьку собівартість продукції і нижчі ціни через економію на логістиці.
На якість урожаю кавуна впливає правильний підбір сортів гібридів, спосіб вирощування, схема висаджування. Кавун – теплолюбна культура, посухостійка. Для нормального розвитку вона потребує багато сонця.
«Найбільш сприятлива температура для росту кавунів у період посіву чи висаджування розсади повинна становити 16-18 градусів. Коли кавун цвіте, – 20-24 градусів. У період утворення і достигання плодів – 20-28°С. Тобто такі температури ми вже спостерігаємо в нашому регіоні останні роки. І не дивно, що фермери намагаються впроваджувати в культуру цю рослину і це дає позитивний результат», – каже Ігор Дидів.
Науковець додає, що для нормального росту кавуна необхідна вологість ґрунту в межах 60-75% на глибині 0,7 см. Ця рослина також потребує достатньої кількості органічних добрив – щонайменше 30-40 тонн на гектар перегною.
Кавун не дуже вимогливий до родючості ґрунту. Він добре росте на окультурених землях, теплих ділянках південної сторони.
«Гірше на піщаних ґрунтах, тобто дерново-підзолистих, які є на Прикарпатті, де їх потрібно вапнувати. Тому що підвищена кислотність ґрунтів негативно впливає на ріст і розвиток рослин. Для кавуна кислотність повинна бути на рівні 6-7 pH. Кислі ґрунти, наприклад, дерново-підзолисті, опідзолені, чи сірі лісові у Львівській області є придатними для вирощування кавунів, але потребують вапнування», – пояснює Ігор Дидів.
Кавуни найкраще висаджувати на поле після озимої пшениці, кукурудзи, сої, коренеплодів, капусти, цибулі, спаржевої квасолі – це ті попередні культури, які дуже добрі для родини гарбузових, до якої належить кавун.
«У жодному разі не бажано вирощувати їх після рослин, які відносяться до цієї самої родини – кабачків, огірків, патисонів і так далі. Це недопустимо. Повертати кавуни знову на те саме місце треба щонайменше через 4-5 років», – додає доцент кафедри садівництва та овочівництва.
В умовах західного регіону використовувати бажано високопродуктивні ранньостиглі гібриди, які мають вегетаційний період 65-70 днів. У наших умовах гарний врожай дають такі перевірені гібриди, як «Кримсон світ», «Медісон», «Бедуїн», «Чарльстон Грей».
На думку кандидата сільськогосподарських наук, площі вирощування кавунів у західному регіоні будуть розширюватися, тому що технологія нескладна, затрати невеликі, а продукція гарно продається на місцях.
Вартість кавуна
Щодо цін на кавуни, то раніше він коштував 4-5 грн/кг. Торік кавун коштував 20 грн. Тепер, коли урожай збирають на місці, є суттєва економія на логістиці. Попри це у вересні ціни на кавуни суттєво зросли на українському ринку. Аналітики проекту EastFruit пояснюють це дисбалансом попиту і пропозиції на ринку, а також кінцем сезону.
«Згідно з даними щоденного моніторингу проекту, на початку вересня ціни на кавуни в українських господарствах зросли в середньому на 42%, і сьогодні фермери готові вести відвантаження цих баштанних по 8-15 грн/кг ($0,05-0,12/кг) залежно від якості та регіону виробництва», – пише EastFruit.
До початку повномасштабного вторгнення більшість врожаю баштанних культур в Україні збирали на Херсонщині. Якщо у 2021 році там отримали 168,46 тис. тонн баштанних культур із площі 22,5 тис. га, то, за прогнозами Херсонської ОВА, 2023 року на деокупованій частині області планували зібрати лише 6 тис. тонн кавунів і динь. Однак після підриву Каховської ГЕС найбільше постраждав окупований лівий берег Херсонської області, де й було основне виробництво аграрної продукції, і виникли проблеми з поливом. Тому експерти попередили, що про кавуни з Херсонщини на найближчі роки можна забути.
За інформацією Міністерства аграрної політики й продовольства України, оприлюдненою в кінці серпня, найбільше виробництво та найвища врожайність баштанних серед регіонів України цього року була на Вінниччині. Серед лідерів зі збору кавунів є також Одещина, Полтавщина та Дніпропетровщина.