В український прокат вийшов фільм «Втомлені», який став повнометражним режисерським дебютом оператора Юрія Дуная («Черкаси», «Звідки куди»).
Як розповів на зустрічі з глядачами у Львові режисер, ідея картини народилася в автобусі, коли йому та його дружині Соломії Томащук вдалося випадково почути розмову двох ветеранів. Спочатку ця історія втілилась у короткометражному фільмі «Поламані». Тепер Томащук стала авторкою сценарію «Втомлених», які по суті продовжують досліджувати тему ПТСР та життя після травми.
Основні події фільму відбуваються у санаторії, де проходять реабілітацію військові. Там зустрічаються Люба (Валерія Ходос) та Андрій (Дмитро Сова). Двоє ветеранів війни, що мають важкі поранення зовні та травмовані зсередини, закохуються. Та чи зможуть почуття один до одного зцілити героїв?
Це важка історія, у якій немає простих рішень. Люди, скалічені війною, без сумніву викликають емпатію у глядача. Проте картина, чесна та навіть дещо жорстка, не ставить собі за мету викликати жалість чи вичавити сльози.
Автори відразу позиціюють картину як фільм, спрямований в першу чергу на українську аудиторію. Він змушує озирнутись довкола та побачити людей, травмованих війною. Уважно подивитись на них та відчути хоча б дещицю того, що вони пережили.
Така тема, як ПТСР, анонсована ще до виходу картини, викликала певні побоювання. Адже вона вимагає обережного підходу. В авторів все вийшло.
Це делікатна та водночас відверта робота, яка не залишає байдужими нікого. Усі складники картини працюють точно та підсилюють одне одного, влучаючи у ціль.
У фільмі знімались Валерія Ходос, Дмитро Сова, Ірма Вітовська, Олена Узлюк, Маргарита Гура, Олександр Марвіц, Дарія Творонович. У фільмі знявся військовий Олег Симороз, якого глядачі уже могли бачити в серіалі «Повернення». Продюсер фільму Пилип Іллєнко також зіграв епізодичну роль.
Юрій Дунай розповів, що для виконання головної чоловічої ролі шукали не просто актора-військовослужбовця, а й людину, яка має досвід бойових дій. Проте серед таких акторів далеко не всі погоджувались знову пережити на екрані свій життєвий досвід. Дмитро Сова погодився, і це був напрочуд добрий вибір. Зрештою, як і весь акторський ансамбль.
Також, додав продюсер Пилип Іллєнко, для команди фільму було важливо, щоб у картині з’явились реальні військові. І буквально знахідкою для загальної атмосфери картини став Олег Симороз.
Партнер проєкту Культура – компанія blago – прагне допомагати мешканцям відчувати себе людиною, яка живе в сучасному місті, де все під руками та миттєво доступне. Компанія існує, щоб розвивати технології, які будуть покращувати майбутнє міського життя. Компанія blago – будує міста третього покоління!
«Це важке кіно, жорстка історія, але і такі речі важливо сьогодні показувати. Бо це про наслідки, які накладає війна на поранених військових. Звісно ми багато сміємося, повертаємося до життя. Але тут про шлях, коли не легко і коли ми не тільки сміємося», ‒ написав він на своїй сторінці у фейсбуці.
Оператором картини є Володимир Іванов («Погані дороги»).
Загалом фільм є сильною та вдалою роботою усієї команди. Він делікатно, проте чесно говорить на складні теми. Дивитись його важко. Проте варто, адже він ніби кидає місток порозуміння між фронтом та тилом. Та, попри усі трагедії у кадрі, дає надію.