У львівських кінотеатрах вийшов у прокат тріумфатор 71-го Берлінського кінофестивалю, фільм румунського режисера Раду Жуде «Невдалий трах або Шалене порно» (на головному фото). Картина сама по собі стала подією кінороку, а те, що суто фестивальний фільм показують в кінотеатрах на зручних сеансах кілька разів на день – справжня подія нашого кінопрокату.
Картини Barbardeala cu bucluc sau porno balamuc розповість нам про вчительку історії. Її домашнє порно, де вона займається з чоловіком сексом, опинилось в інтернеті. Тепер батьки її учнів збираються, щоб вирішити, чи може Емілія викладати їх дітям.
«Золотий ведмідь» – друга нагорода, яку Жуде отримав на Берлінале. Шість років тому його картина «Браво!» отримала «Срібного ведмедя», а попередній фільм, «Мені байдуже, що ми увійдемо в історію як варвари» також зібрав чимало фестивальних нагород.
Жуде стоїть дещо осторонь від успішної румунської нової хвилі. Адже Жуде трактує кіно як «театр просто неба». Його фільмам притаманні театральна умовність та певна демонстративність.
«Невдалий трах або Шалене порно» складається з трьох різножанрових новел. Перша знята цілком у документальній манері уже звично фестивального румунського кіно. Але лише на перший погляд. Головна героїня йде містом на батьківські збори, заходить до директорки, в аптеку, у кафе. Цілком побутові дії мають насичений другий план: те, що героїня минає, як вона свариться, як поводяться городяни, творять додаткові сенси.
Друга новела є документальним кінословничком, з якого ми багато цікавого можемо дізнатись про румунську історію.
Третя новела, театралізована, розповідає саме про батьківські збори. І тут Жуде збирає та виставляє на показ лицемірства, антисемітизм, ксенофобію, псевдопатріотизм, псевдорелігійність тощо. Замість прізвища поета Емінеску можна вставити інше, святе для іншого народу, і картина набуває актуальності не лише у Румунії.
Додає пікантності картині й те, що через пандемію герої носять маски. І якщо у першій новелі вони нейтральні, то у третій кожна стає додатковим «рекламним» місцем персонажа, кожна має своє іронічне та змістовне наповнення.
Це видатне кіно, де цінність трьох новел ще й в тому, як вони поєднані між собою, як їх різна стилістика, різножанровість та ніби зайва інформація сплітаються між собою та взаємодоповнюються.
Тобто маємо кіно, що говорить на гострі, часто табуйовані теми, надзвичайно добре зроблено з точки зору форми та кіномови.
І неправда, що таке кіно можна спокійно подивитись удома. Великий екран дозволяє побачити дрібниці, що режисер ставить на другий план, проте зашифровує в них коментарі та сенси.
Фільм «маст сі» для усіх, хто любить авторське кіно.
А на межі мейнстриму на його шанувальників чекає М. Найт Ш'ямалан з новою роботою «Час».
Джек (Гаель Гарсіа Берналь) та Кейт (Вікі Кріпс) з двома дітьми їдуть на відпочинок на віддалений тропічний пляж. Хотіли б бути серед такої краси самі, але тут є й інші відпочивальники. Щобільше – речі тих, хто був на пляжі раніше. Дуже скоро атмосфера перестає бути безтурботною. Але найстрашніше те як швидко плине тут час. Якщо вони не знайдуть способу забратися звідси, то цей день стане останнім у їхньому житті.
Новий трилер автора «Знаків», «Шостого чуття» та «Таємничого лісу» залучає першокласних акторів. Вікі Кріпс цього року зіграла у двох картинах офіційного Каннського відбору, у конкурсному «Острові Бергмана» та позаконкурсному «Зроби мене сильним» Матьє Амальрика.
Мексиканець Гаель Гарсія Берналь знімався в Алехандро Гонсалеса Іньяріту, Джима Джармуша та Педро Альмодовара. Зазвичай його присутність у фільмі гарантує якість.
Цього разу критики розділились на два табори. Цікаво, як відреагують глядачі.
А для цього треба просто піти у кіно.