Чотири роки тому, коли попередній уряд Фінляндії прийшов до влади, питання про вступ в НАТО для країни було заборонено піднімати. Але тепер, коли після виборів у минулу неділю владу отримає нова команда, членство в Альянсі перестане бути табу і активно обговорюється.
Про це йдеться у статті Financial Times.
Зазначається, що відмова Фінляндії від багаторічного нейтралітету пов'язана з російською агресією проти України і постійними військовими провокаціями в Балтії і в Східній Європі.
Як відомо, нещодавно Гельсінкі разом з іншими північноєвропейськими столицями зробили спільну заяву про виклики для безпеки в Європі. Норвегія, Фінляндія, Данія і Швеція домовилися тісніше співпрацювати у військовій сфері, обмінюватися даними розвідки та проводити спільні навчання.
Нині ж перспектива вступу в НАТО викликає в Гельсінкі дебати про те, чи не спровокує цей крок Росію, з якою у Фінляндії аж 1300 кілометрів спільного кордону.
«Звісно, повинні бути глибокі дебати щодо членства в НАТО», - сказав майбутній прем'єр-міністр Фінляндії Юха Сіпіле.
Сам політик виступив проти такого кроку, але визнав, що тема вступу в НАТО стала актуальною через появу відчуття небезпеки у фінів після того, як Росія почала себе агресивно поводити в Європі.
«Наразі не йдеться про страх перед появою танків. Просто кожного разу, коли СРСР і Росія починали поводитися непередбачувано, Фінляндію завжди в це втягували», - пояснив головний дослідник фінського Інституту закордонних справ Чарлі Салоніус-Пастернак.
В цей же час, Україна сумнівається в доцільності вступу в Північноатлантичний Альянс. Міністр закордонних справ Павло Клімкін засумнівався в здатності НАТО протистояти гібридній війні. При цьому він зазначив, що питання вступу України в НАТО «значною мірою залежить не тільки від України, а й від НАТО. Сьогодні в НАТО немає консенсусу з багатьох питань розвитку самого альянсу. НАТО – достатньо складно структурована організація, в якій є, наприклад, Канада і є Туреччина. Тобто багато залежатиме від розвитку самого НАТО найближчим часом».