– Як я дізнався уже пізніше, тоді були конкретні пропозиції від «Монако» і дортмундської «Борусії», але за мене «Динамо» запросило надто багато, тому я нікуди не перейшов.
За три дні до старту першого туру новоствореної футбольної Прем'єр-ліги склад дебютанта турніру ФК «Львів» неочікувано для багатьох поповнився досвідченим захисником Владиславом Ващуком. Після стартових матчів у складі львівської команди Ващук, зі своєю надійної грою в захисті, одразу ж став одним із улюбленців місцевих уболівальників.
Чому цей досвідчений футболіст опинився у складі ФК «Львів», що ще він планує довести у футболі, чи відкриє дружина Владислава у Львові власний ресторан, Владислав Ващук розповів в ексклюзивному інтерв'ю ZAXID.NET.
- Владиславе, буквально за кілька днів до старту нового чемпіонату ви опинилися у складі абсолютного новачка української Прем'єр-ліги. Для львівських і не лише львівських уболівальників це стало справжньою несподіванкою...
- Головною причиною того, що я врешті опинився в ФК «Львів», стало те, що в мене відбулися перемовини з головним тренером Степаном Юрчишиним, який не приховував бажання побачити мене у складі львівської команди. Що також сподобалося, таке це те, як зі мною на цю тему говорив президент ФК «Львів» Юрій Кіндзерський: від нього лунала лише конкретика. Мені також сподобалося, що Юрій Кіндзерський збирається буквально за рік побудувати і базу для клубу, і футбольні поля. Він, до речі, показав, що побудував за останні три роки, тому стало одразу видно, що у цієї людини слова з ділом не розходяться
- А інші пропозиції щодо свого подальшого працевлаштування у вас були?
- Більш конкретних пропозицій, ніж від ФК «Львів» до мене не надходило.
- У літнє міжсезоння ви деякий час провели в таборі одеського «Чорноморця» - команди, за яку протягом деякого часу встигли пограти. Ви просто там підтримували ігрову форму, чи велися якісь конкретні перемовини з цим клубом?
- Справді, у мене певний час велися переговори з одеським клубом, я приїжджав на зустріч з керівництвом, деякий час навіть індивідуально займався, проте в результаті ми так ні про що і не домовилися.
- Багатьох цікавить, чим все ж для вас є ФК «Львів»: тимчасовою футбольною зупинкою, можливістю через постійну ігрову практику повернутися до національної збірної чи певним етапом вашої кар'єри?
- В першу чергу, концентруюся на виступі за ФК «Львів». Звичайно, дуже хотілося б повернутися в національну збірну, і я це своєю грою намагатимуся довести. Та все ж, на мою думку, це один із етапів моєї футбольної кар'єри. Я ще не награвся, і хотілося б ще багато чого довести на футбольному полі.
- У збірну ви повернутися хочете, а ось якби так трапилося, що вас знову запросили б у київське «Динамо»?
- Власне, потрібно, аби спочатку запросили, а потім вже над цим думати. Хоча коли йшов з «Динамо», то тоді сказав: може трапитися, що повернуся у будь-який момент. Все може бути.
- Зі своїми колишніми одноклубниками спілкуєтесь?
- Окрім іноземців, зідзвонююся фактично з усіма. Я їм побажав успіху у матчі з «Дрогедою» (розмова відбувалася напередодні повторного матчу кваліфікації Ліги чемпіонів «Динамо» - «Дрогеда» - ZAXID.NET), адже поєдинок проти «Спартака» викличе величезний інтерес. Наскільки мені відомо, вже давно всі квитки на не такий вже й великий стадіон «Динамо» у Києві замовлені. Побажав їм удачі
- Кому побажали - «Динамо» чи «Спартаку» (Владислав Ващук певний час провів у складі московського «Спартака» - ZAXID.NET)?
- Звичайно, своїм друзям з «Динамо». Та й у «Спартаку» з тих часів, коли я там виступав, залишилися тільки Тітов і Калініченко. Але, як відомо, Калініченко уже підписав контракт з дніпропетровським «Дніпром», а Тітова, скоріш за все, скоро підпишуть «Хімкі». Там уже не залишилося гравців, з якими я колись грав.
- Повернемося до ФК «Львів». Якщо президент клубу таки зуміє розбудувати інфраструктуру і у вас в ігровому плані в команді все буде гаразд, чи продовжите угоду з львів'янами?
- Прийде час, тоді й побачимо. Зараз же загадувати наперед не хотілося б.
- Коли я запитував, чи були пропозиції від інших команд, ви чомусь не згадали про зарубіжні клуби. Все-таки мало є в Україні гравців, які б не мріяли зіграти за кордоном...
- Для мене зіграти за кордоном не є головним пріоритетом. Але якщо будуть достойні пропозиції, то чому б і не спробувати. Хоча особливо в зарубіжний клуб не рвуся. Я там уже був, знаю всю цю «кухню» з середини. Є багато своїх нюансів, через які не надто хочу грати за кордоном.
- І все ж наприкінці 90-х, коли київське «Динамо» прогриміло своїм виступом у Лізі чемпіонів, багато футболістів - Шевченко, Ребров, Максимов, Лужний, Каладзе - поїхали грати в імениті зарубіжні клуби. Вас серед переліку цих гравців чомусь не опинилося...
- Тоді мене просто не відпустили. Зараз у футболі ситуація зовсім інша, ніж була тоді. Наприкінці 90-х у гравців не було власних агентів, тому трансферними питаннями займалося виключно керівництво клубів. Як я дізнався уже пізніше, тоді були конкретні пропозиції від «Монако» і дортмундської «Борусії», але за мене «Динамо» запросило надто багато, тому я нікуди не перейшов. Нас багатьох тоді не відпустили - тих же Хацкевича, Белькевича...
- І все ж ви перейшли у московський «Спартак», після чого повернулися до київського «Динамо», де у вас, м'яко кажучи, не склалися відносини з фанатами київського клубу...
- Я не розумію, кому і для чого потрібен був той конфлікт. Навіть в момент, коли я сидів на лаві запасних і не грав, усі вони знали, що в мене закінчувався контракт з клубом, і що я в будь-якому випадку піду. Навіщо було про мене в черговий раз згадувати - я не розумію. Після зустрічі з фанатами також залишилася незрозуміла ситуація. Та все ж ті часи минули, і ця історія, сподіваюся, нікому вже не цікава. Тому немає сенсу її обговорювати.
- Владиславе, в «Динамо» постійно грало багато досвідчених футболістів. В ФК «Львів» ви є найстаршим та найдосвідченішим, тому одразу стали лідером команди...
- На мою думку, на футбольному полі одночасно повинно бути принаймні три лідера. Причому кілька лідерів повинні бути присутніми на полі кожну гру - лише тоді можна сподіватися на позитивний результат.
- Часто доводиться спостерігати за тим, що ви постійно щось підказуєте своїм партнерам...
- Я намагаюся їм підказати, як правильно зіграти у тій чи іншій ситуації. У будь-якому випадку я ніколи не ображаю їх своїми словами...
- ...Як, наприклад, робив Олег Лужний, котрий з виховною метою щодо своїх молодших партнерів за «словом в кишеню» не ліз...
- Олег і справді практично завжди кричав. У мене ж свої методи.
- Що можете сказати про своїх молодих партнерів по команді. Чи можна комусь з них напророкувати велике футбольне майбутнє?
- Цього робити не потрібно. Є група футболістів, які зможуть у футболі досягти багато, проте їм для цього потрібно ще дуже багато працювати.
- Після сенсаційної перемоги над «Шахтарем» ви чи не єдиний з гравців команди, хто в коментарях ЗМІ казав, що цей матч потрібно скоріше забути...
- Одна з проблем українського футболу полягає в тому, що після вдалого матчу з лідером команда майже завжди провалює свій наступний поєдинок. Можливо, це і стало причиною поразки від маріупольського «Іллічівця». А ось що стосується матчу проти «Дніпра», то наші хлопці направду зіграли добре, повністю віддавши себе грі. Я не скажу, що дніпропетровці щось серйозно створили біля наших воріт - один більш-менш небезпечний момент.
- Коли ви приїхали до Львова, то казали, що з усіх гравців знаєте хіба що одного Мар'яна Марущака, який певний час грав у «Динамо»...
- Зараз уже спілкуюся з усіма.
- За ці кілька тижнів встигли облаштуватися у Львові?
- Так, уже знайшов квартиру. За тиждень має приїхати моя сім'я...
- ...Буде разом з вами жити у Львові?
- Думаю що тиждень побудуть у Львові, потім поїдуть. А потім приїдуть ще.
- Ваша дружина Маргарита Січкар - один із найвідоміших в Україні рестораторів. Чи не хотіла б вона відкрити свій ресторан у Львові?
- Нехай спочатку приїде, а потім уже будемо думати. Наразі в нас багато проектів, і тому в неї вистачає роботи - аби хоча б з нею впоратися. Не хотілося б навантажуватися тим, що поки що реалізувати буде важко.
Фото зі сайту www.dynamo.kiev.ua