Через масштабні погроми у містах Франції запроваджують комендантську годину

Загострення ситуації після вихідних змусило французький уряд вдатися до надзвичайних заходів. У Парижі та низці інших міст Франції влада оголосила про запровадження нічної комендантської години. У ніч на 20 жовтня префектура поліції Парижа встановила обмеження на пересування в районі площі Республіки та кількох інших локаціях з 23:00 до 06:00. Про це повідомили Bloomberg після акнтикризової наради з урядом у МВС у понеділок, 19 жовтня.

Аналогічну комендантську годину для неповнолітніх ввели у Ліллі, Ніцці та інших великих містах. Причиною стали масові погроми, збитки від яких лише в столиці оцінюють у 7 млн євро, та понад 3 000 пошкоджених чи розграбованих підприємств. Правоохоронці затримали тисячі людей, більшість з яких – неповнолітні підлітки без попередніх проблем із законом.

Водночас дані щодо кількості арештів варіюються від 2,4 тисячі до 5 тисяч осіб. Унаслідок сутичок тяжких травм зазнали як протестувальники, так і вчителі та поліцейські. Під час зіткнень із поліцією 15-річному підлітку відірвало руку, у місті Ланс один із учнів також втратив руку через вибух гранати, яку він підняв із землі, а в Турі інший підліток позбувся ока.

У Парижі силовики застосували сльозогінний газ під час зіткнень із мітингувальниками, які зводили барикади, підпалювали сміттєві баки, шкільні парти і стільці, а самі протестувальники впритул підійшли до Єлисейського палацу. Знаменитий музей Лувр був змушений зачинити свої двері через блокування входів.

Водночас у TikTok, X (Twitter) та Instagram стрімко поширюються кадри з акцій. На світлинах поруч із палаючими барикадами протестувальники розгортають прапори Палестини, прапори із радянською символікою та гасла про «класову війну». Початково освітянський страйк залучив широкий спектр радикальних угруповань, закликаючи до загального бунту проти уряду.

Як усе почалося

Спочатку протест 21 вересня в ліцеї Сент-Екзюпері у передмісті Парижа залишався майже непоміченим. Студенти й учні підтримали вимоги вчителів щодо розширення штату та покращення фінансування. Коли влада погодилася направити додаткових педагогів, місцевий страйк завершився. Але хвилю занепокоєння вже було не зупинити.

За словами лідера руху учнів і студентів Манеса Наделя, протести поширилися країною зі швидкістю лісової пожежі. Вони залучили безпрецедентну кількість шкіл і повністю шокували Міністерство освіти.

Причини напруги накопичувалися роками. Французька система середньої освіти вже тривалий час потерпає під скорочення бюджетів, недостатньої кількості кадрів та застарілого обладнання. Демографічний вибух 2010 року спричинив суттєве зростання кількості учнів, проте викладачів ставало все менше. У 70% класів державних ліцеїв кількість дітей перевищує 30 осіб. Регулярні скасування уроків без заміни та брак елементарних меблів стали повсякденністю

Чому ситуація вийшла з-під контролю

Хвиля протестів швидко охопила всю країну – від Лілля на півночі до Марселя на півдні, де сотні учнів підпалили пожежну машину. Акції супроводжувалися значними руйнуваннями та збитками для культурної спадщини.

У Ліможі пожежа майже на 100% знищила приміщення мерії 1883 року будівництва, що місцевий перфект назвав справжньою «катастрофою для спадщини». У Ліоні протестувальники спалили туристичний офіс і завдали шкоди 162 бізнесам. Разом із тим, у кризу втрутилася й жорстка поліцейська відповідь, яку критики називають надмірною. В Алансоні на відео потрапив момент, де поліцейський застосовує проти дівчини небезпечний задушливий прийом, який офіційно заборонений законодавством.

Події привернули увагу і за кордоном. Президент США Дональд Трамп заявив, що Париж невдовзі стане «мусульманським містом» та розкритикував імміграційну політику французького президента Еммануеля Макрона.

Ідеологічне забарвлення та реакція влади

На вулицях під час акцій помітно зросла присутність радикально лівоорієнтованих символів. Учасники демонстрували прапори із серпом і молотом, вигукували гасла про «класову війну» та розгортали банери проти «імперіалістичних війн». За цим стояли комуністична молодь і ліві угруповання.

Телеканал Fox News у своєму матеріалі зазначив, що із 54 організацій, залучених до протестів, лише 16 є суто молодіжними. Решта – комуністичні групи, профспілки та інші об’єднання.

Ситуація загострилася настільки, що 18 жовтня президент Еммануель Макрон звернувся до нації, засудивши руйнування та заявивши, що «ті, хто знищував майно, повинні заплатити». Водночас видання Le Monde зазначає, що на тлі нових заворушень прем’єр-міністр закликав запроваджувати локальні комендантські години в найбільш нестабільних комунах.

За різними оцінками, у протестах взяли участь від 256 тис (за даними МВС) до 450 тис (за даними учнівської спілки The Union Syndicale Lycéenne). Того ж дня затримали понад 400 осіб. Прем’єр-міністр Себастьян Лекорню, виступаючи у Національній асамблеї, засудив «екстремальне насильство» біля ліцеїв. Він зазначив, що внаслідок заворушень травмовано 215 учнів та 85 працівників освіти.

Для врегулювання кризи влада ініціювала проведення в кожному ліцеї спеціальних «сесій внутрішньої демократії», щоб керівництво могло вислухати вимоги учнів, а Міністерство освіти запустило електронну платформу для збору ідей та скарг.

Загроза дефіциту та боротьба за 2027 рік

Пошук компромісів зараз суттєво ускладнений катастрофічним станом французьких публічних фінансів. Уряд намагається провезти через парламент бюджет із суворою економією, аби скоротити дефіцит до 5% ВВП. Подібна бюджетна жорсткість унеможливлює інвестиції в школу, яких вимагають протестувальники.

Цей освітній вибух став продовженням серії масштабних соціальних потрясінь. Країна ще пам’ятає виснажливі марші «жовтих жилетів», хвилю протестів «Заблокуємо все» 2025 року, коли громадянське невдоволення високою вартістю життя та жорсткою економією вже виводило людей на барикади.

Теперішні заворушення фактично дали передчасний старт передвиборчій гонці за президентське крісло у 2027 році. Крайні праві й ультраліві сили активно перетягують на себе електорат.