Керівник однієї з найбільших ІТ-компаній України Eleks Software Олексій Скрипник вважає, що «в Галичині щезли фактично олігархи», очевидно, свідчить те, що галичани не здатні до великого бізнесу. Про це він зазначив під час засідання Галицького дискусійного клубу «Митуса» 9 квітня у Львові.
«Я не захочу бути галицьким патріотом, я боюсь слова «патріот». Ми оцим своїм патріотизмом, а радше ідіотизмом згубили всю промисловість у Львові», – сказав О.Скрипник.
Натомість, з його слів, в Україні треба говорити про наукові парки, розвиток медицини, про таких собі українських Білів Гейтсів.
«Моя особиста філософія не виключає Галичину (в окремий вид бізнесу). Хіба що у Львові бізнес робити важче, тут менше обов’язковості. В Галичині обумовлювати точну зустріч – це практично неможливо. Більше заздрості, злості, менше ділової етики», – сказав Олексій Скрипник.
Натомість, з його слів, бізнес в Києві чи Донецьку робити легше.
«Я себе ідентифікую не з тими галичанами, які горді за СС «Галичина», а з тими, які горді за Андрея Шептицького. З моєї точки зору, у нас відбулася якась зміна героїв. Шептицький вважав, що у нас немає захисту прав демократії, прав людини, які вимагаються природним законом. І нема методології позитивного суспільного творення. Мені значно ближчі погляди «білих англосаксонських протестантів», які вважають, що важливішою за прибуток є довіра, а порядність – за капітал. Які рідко згадують про Бога, але мають його у серці», – наголосив бізнесмен.
Олексій Скрипник зауважив: «Ми повинні вийти з обмежень, які обумовлено регіоном. Локальна інноваційна еліта має змагатися не з локальним ринком, а з глобальним, бо без цього ми приречені залишитися регіоном, який експлуатується іншими».
Щодо думки «свій до свого по своє», якщо за словами Скрипника, дотримуватися тільки такої думки, то «в кінцевому результаті нічого, окрім одвічного «німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть» – не будемо мати.
«Ми мусимо сформувати парадигму розвитку бізнесу, яка має дати відповідь, якою ми хочемо бачити країну. Бо якщо «свій до свого по своє», то це означає, що в момент вибору ми обираємо замість сучасного своє. І наш комплекс лукавства не дозволить нам визнати переваги іншого виробника», – сказав він.
Скрипник наголосив, що існує парадокс, адже українці як нація завжди були «сумашедше шикарними виконавцями».
«Нами збудований Петербург, освоєна Канада, Аргентина, перемога у Другій світовій війні, ми досі видобуваємо основну частку нафти в Сибіру для Росії. І, на жаль, ми завжди другі. Ми потрібні Росії, бо є талановиті, порядні, жадні, з комплексом меншовартості… Не буде українців – не буде кому служити прапорщиками, вчителями, даішниками», – додав він.
Як інформував ZAXID.NET , один з ініціаторів Галицького дискусійного клубу «Митуса» Володимир Павлів під час засідання клубу 9 квітня назвав три умови, яких мав би дотримуватися галицький бізнес: патріотизм, соціальна відповідальність та культурно зорієнтованість.
Павлів наголосив, що зараз «у бізнесу немає до нас поваги, у нас, в свою чергу, немає до нього довіри».
Нагадаємо, 4 березня 2011 року у Львові презентували Галицький дискусійний клуб «Митуса». Його мета, зі слів ініціаторів, - відродити традиції міських дискусійних клубів, які існували у Львові 1990-х роках, у яких громадяни могли б обговорювати важливі питання сьогодення та майбутнього розвитку свого міста, краю, народу.
Засновники проекту - ГО "Українсько-польський журналістський клуб "Без упереджень" (Київ), ГО "Вірменська 35" (Львів) та Мистецьке Об`єднання "Дзига" (Львів). Співініціатори – Володимир Павлів, Андрій Білоус, Ярослав Рущишин, Маркіян Іващишин.