Відомий російський журналіст радіо «Ехо Москви», львів’янин за походженням, Матвій Ганапольський вважає, що Львів – це «бонбоньєрка, у якій зосереджена гармонія» і що «ви ніколи не забудете це місто, абсолютно точно». Про це він сказав 24 березня у Львові під час майстер-класу «Виклики сучасним медіа».
Матвій Ганапольський розповів, що востаннє був у Львові 15 років тому. «Для мене це – великий емоційний стрес… Мене б не було такого, як я є, якби не було цього міста. Я це кажу відверто», – розповів він.
Згадуючи своє дитинство у Львові, Ганапольский сказав, що жив тут, «як на Марсі, в місті, де жили якісь інші люди, вони створили це місто, а потім, як у фантастичному романі, сіли в космічний літак…» і потім тут з’явились інші люди, «яким вся краса нічого не була варта».
Матвій Ганапольський розповів, що в дитинстві, на початку 60-х років минулого століття, розглядаючи з мамою розбиті сімейні склепи на Личаківському кладовищі у Львові, дізнався, що їх пошкодили «погані люди».
«Я дуже вдячний ситуації, що через напівзнищене місто зрозумів, що є хороші і погані люди. Хороші робили всі ці написи, дзеркальні вітрини і двері, а погані це все розбили. Дуже важливо опинитися у правильному місці, коли ти – дитина. Мій син, якому вже 30 років… він вже зовсім інший. В його житті не було польських будинків з широкими вікнами, оцих сходів... Не можу сказати, що це ностальгія. Це не ностальгія, це самовивчення», – сказав Матвій Ганапольський.
Довідка.
Матвій Ганапольський – журналіст радіо «Ехо Москви», режисер, письменник.
Народився 1953 року у Львові.
З 1991 року працює на радіо «Ехо Москви», де є автором рейтингових програм «Реплика», «Клинч», «Я – Ганапольский», «Разворот», «Бунт „Хорьков“».
Автор телевізійних проектів «Бомонд» (ОРТ), «Игры гладиаторов» (РТР), «Детектив-шоу» (ТВ-6, ОРТ, ТВЦ), «Цивилизация» (ПИК).
Лауреат низки престижних російських журналістських премій, зокрема премії Міжнародної конфедерації журналістських спілок, премії «Золотий Овен», «ТЭФИ», «Телегранд», Премії Москви.
Автор книжок «Кисло-сладкая журналистика», «Правосудие для дураков, или Самые невероятные судебные иски и решения», «Чао, Италия», «Самый лучший учебник журналистики».