Чи не найбільшою загрозою для здорової нації є розгул алкоголізму і п'янства, що калічить здоров'я та психіку народу.
Половину свого життя я прожив у Києві і лишень 2010 року був призначений на кафедру до Львова. Гуляючи цим містом, його давніми вулицями я помітив одну дуже разючу різницю між двома столицями – офіційною і культурною, бо такої кількості алкомаркетів, як у Львові, я ніколи до того не бачив у Києві. Про це відразу сказав на засіданні облради, ініційованому тоді депутатом Іриною Сех. Але ніяких мір. І Львів далі був таким.
Проблема ця час від часу піднімалась на різних зустрічах церковних діячів з представниками влади міського і обласного рівнів. Свою програму боротьби виробила УГКЦ. Товариства тверезості, пропаганди здорового способу життя існують в ПЦУ. Мерія Львова кілька років тому ввела заборону на продаж алкоголю в усіх торговельних закладах після 22:00.
Аж ось сьогодні, коли міська рада Львова вирішила заборонити продаж алкоголю в так званих МАФАх, навколо Ратуші і всередині неї зчинився ґвалт власників, які торгують алкоголем. Я не можу зрозуміти цих підприємців, які відстоюють це право торгувати алкоголем, часто дешевим і неякісним. Зрозуміло, що це приносить прибуток і чималий, бо охочих «спожити на душу» у Львові чимало. Але чи хтось із власників МАФІв коли-небудь перед собою ставив питання, чи може чув, до якого горя та біди призводить надмірне споживання алкоголю.
Чи вони задумувались над тим, що саме вони особисто є винуватцями споювання мешканців Львова. Зараз хтось знаходить у постановах міської ради про обмеження продажу алкоголю у Львові якусь користь для себе керманичів міста. Але яку? Це пустомовство! Бо ганебно є наживатись на чужій біді. Якби той, хто вночі через віконце простягує пляшку «шмарівки» знав, яку трагедію несе цей поступок в суспільство, сім'ю та родину і чим це закінчується все це – самогубствами, розлученнями, дитячим алкоголізмом, злочинством, він би впав хоча б у призадуму. Але ні, ми готові на чужому горі робити собі статки і казати, що все у нас gut.
Брати і сестри! Це не добре. Це ганебне явище. Воно тим більше ганебне, що відбувається у нас у Львові – у столиці найбільш релігійної Галичини. Тому моє особисте звернення, моє прохання полягає в тому, щоб такий продукт як алкоголь зник з полиць тимчасових торговельних закладів і потрохи зникав з нашої свідомості й бажання безперестанку пити алкогольні напої. Нам потрібно усвідомити, що це сатанинська справа, в якому б вона виді не відстоювалась, якби за неї не приходилось боротися. Це злочин! Не набираймо на себе проклять з неба. За здоров'я нації, чоловіків і жінок, батьків і дітей, повинні нести відповідальність всі ми, без винятку. Тому кажу цим явищам АЛКОСТОП!