Уже лунають радісні вигуки: "Молодець Президент, таки зробив це! Вміє виправляти помилки ...".
А не робити цих помилок Петро Олексійович вміє? Здається, на початку липня всі експерти завили, коли Гелетея призначили міністром. Фраза "Я знаю як мінімум 10 кандидатів, в рази кращих, ніж Гелетей", звучала тут, там - всюди.
І Президент добре знав і думка армії, і позицію експертів. Але - самовпевненість: я краще за всіх знаю. Але - примат відданості над професіоналізмом. Але - при всьому вмінні слухати і чути - невміння дослухатися.
І хто тепер в змозі підрахувати, у що Україні обійдуться ці кадрові "прозріння"?
Це Лобановський міг побачити нападника Гусіна - і зробити з нього опорника. Але війна - не футбол, а Порошенко - НЕ Лобановський. І втомленими очима, і вміло-гарячими промовами дітей матерям не повернеш ...
І ще. Ми почуємо від Президента: "Вибачте мене, я трагічно помилився"?. Боюся, що ні. Але дуже хочу помилитися.