Гендиректором «Мистецького Арсеналу» стала львів’янка Олеся Островська-Люта

18:05, 7 липня 2016

Новим гендиректором культурно-мистецького та музейного комплексу «Мистецький Арсенал» обрано Олесю Островську-Люту. За її кандидатуру проголосувало 5 членів комісії, 4 були проти.

Переможця конкурсу на посаду генерального директора «Мистецького Арсеналу» оголосили на другому засіданні конкурсної комісії 7 липня, повідомляє «Українська правда».

На попередньому засіданні, яке відбулося 24 червня, комісія затвердила 5 із 7 кандидатів для участі у фінальному етапі.

Під час фінального етапу добору кандидати представили по 2 стратегії розвитку «Національного культурно-мистецького та музейного комплексу "Мистецький Арсенал"» – на 1 та 5 років.

Олеся Островська-Люта. Фото: Facebook

Радниця міністра культури Олеся Островська-Люта запропонувала перетворити «Мистецький Арсенал» на креативний кластер, який інтегруватиме усі види мистецтва, буде підтримувати таланти і стане флагманом для культури в Україні.

Він мав би складатись із мистецьких лабораторій - літературної, мистецької, театральної, музичної, а також освітньої. «Мистецький Арсенал», на її думку, щороку повинен проходити аудит та оприлюднювати звіт.

Олеся Островська-Люта народилася у Львові у 1978 році. За освітою є культурологом. Вона працювала у благодійних фондах «Відродження», «Центр сучасного мистецтва», «Розвиток України». Також була першим заступником міністра культури Євгена Нищука. Нині є керівником аналітики Аналітичного центру pro.mova та експертом платформи «Культура-2025».

На місце гендиректора претендувала попередня керівниця мистецького комплексу Наталія Заболотна, яка займала цю посаду з травня 2010 року, а з 2006 до 2010 року була директором «Українського дому».

Запропоновані нею довгострокові та короткострокові пріоритети збігаюлися: розвиток динамічного музею та розширення колекції, створення музейної, кураторської рад і Школи імені Казимира Малевича для менеджерів, критиків і дітей.

У її планах також був запуск Музичного та продовження Книжкового Арсеналів і завершення будівництва комплексу.

Із іменем Заболотної пов’язаний також і гучний скандал.  Саме за її вказівкою було знищено роботу Володимира  Кузнєцова «Коліївщина. Страшний суд».

Комісія розглянула проекти художника Федора Александровича, який запропонував позиціювати «Мистецький Арсенал» як незалежну мистецьку державу, яка, подібно до держави Ужупіс, може вступити до ЄС.

Вступ Арсеналу до ЄС для кандидата є довгостроковим пріоритетом. Серед короткострокових – створення Музеїв Данила Лідера, депортації кримських татар та проведення Міжнародного трієнале сценографії.

Федір Александрович відомий також як персонаж фільму Чада Грасії «Російський дятел» у якості автора версії аварії на Чорнобильській АС.

Режисерка Оксана Чепелик задекларувала роль «Мистецького Арсеналу» як чинника об'єднання суспільства довкола ідеї збереження і розвитку української культури та формування ідентичності через культуру.

Вона запропонувала 2 вектори розвитку: внутрішній – створення Центру нових медій, Центру та Музею сучасного мистецтва, Art/Science центру, програми резиденцій, бієнале; та зовнішній – експансивну стратегю презентації українського мистецтва у провідних мистецьких інституціях світу - у Центрі Жоржа Помпіду (2019) та Галереї Тейт (2021).

Ще один кандидат, культуролог Владислав Тузов на засідання комісії не прийшов.

Перший етап відбору не пройшли двоє кандидатів: Василь Безкоровайний – через недостатній досвід роботи у сфері мистецтва – та Ярослав Бондарчук – через відсутність рекомендацій.

Комісію конкурсного добору очолював режисер Богдан Струтинський. До її складу також увійшли культурологиня Ганна Чміль (екс-голова Держкіно), журналістка Лариса Мудрак, кінематографіст Іван Зосімов, музейник Владислав Піоро, мистецтвознавець Олександр Федорук, благодійниця Марина Антонова, мистецтвознавиця Ольга Говдя та історик Любомир Михайлина. 

Нагадаємо, що у березні 2016 року українські художники звернулись до президента України Петра Порошенка з вимогою врятувати «Мистецький Арсенал». Під колективним листом на адресу президента підписалося більше 40-ка відомих українських художників, серед яких Анатолій Криволап, Олександр Ройтбурд, Тіберій Сільваші, Влада Ралко, Лесь Подерв’янський, Матвій Вайсберг, Олег Тістол та інші.

Художники були обурені тим, що Державне управління справами намагалось проігнорувати конкурс на посаду директора «Мистецького Арсеналу» за новим законом, а також спроби прибрати із його статуту підрозділ «Музей».

Художники вимагали проведення відкритого та прозорого конкурсу на посаду директора.