Господарський суд Львівської області зобов’язав Генеральне консульство Республіки Польща у Львові виплатити заборгованість ТОВ «Компанія ВЕЕМ-Будсервіс» у розмірі 4,71 млн грн. Ця компанія була виконавцем робіт з будівництва приміщення консульства і звернулась до суду з заявою про неповний розрахунок, повідомляють «Наші Гроші. Львів».
Судовий розгляд щодо оплати робіт з будівництва резиденції тривав з 2011 року. У червні 2012 року провадження у справі було зупинено і призначено судову будівельно-технічну експертизу, яку доручили провести Львівському НДІ судових експертиз. Свій висновок НДІ представило суду у лютому 2014 року. Експерти мали з’ясувати загальну вартість виконаних робіт з будівництва приміщення Генконсульства на вул. І. Франка, 108 та вартість фактично виконаних робіт, які не було передбачені основним договором, але включено в акти приймання виконаних робіт.
Юристи Генконсульства намагались оскаржити результати експертизи, стверджуючи, що вона була проведена з грубими порушеннями законодавства та інструкцій і подали клопотання про призначення нової. Проте суд не знайшов недоліків у висновках експертів та підстав для проведення повторної експертизи.
Компанія «ВЕЕМ-Будсервіс» уклала договір з Генеральним консульством РП у Львові на будівництво резиденції 1 червня 2007 року. Згідно з ним розмір договірної ціни за виконання будівельних робіт становив 29,9 млн грн, завершення робіт планувалось на 31 грудня 2008 року і розмір винагороди виконавця не повинен був переглядатися за будь-яких умов, тобто в договорі було зафіксовано так звану «тверду ціну».
Проте, протягом дії договору, за взаємною згодою сторін, збільшувався об’єм робіт, розмір винагороди та терміни завершення. Всі зміни були оформлені додатковими угодами. В результаті, вартість будівництва станом на травень 2010 року зросла до 40,2 млн грн.
Ці кошти були в повному обсязі виплачені виконавцю робіт. Але, згідно з матеріалами судової справи, протягом наступних кількох місяців «ВЕЕМ-Будсервіс» виконав ще ряд робіт на суму, які, за твердженням юристів компанії, були відображені у актах, але не були оплачені. За розрахунками компанії, загальна сума заборгованості Генконсульства перед ними за виконані роботи становила 2, 96 млн грн.
У свою чергу в Генконсульстві вважали, що підстави виплати цієї заборгованості відсутні, оскільки підрядник не повідомив належним чином про проведення додаткових робіт і збільшення кошторису. Крім того, деякі акти виконаних робіт не були підписані замовником будівництва – в консульстві стверджували, що частина робіт, зазначених у актах, насправді виконувались іншим підрядником – ДП «Зелукрбуд» Польського будівельно-ремонтного підприємства ТОВ «Зельбуд».
Проте суд з’ясував, що це не відповідає дійсності, оскільки, згідно з матеріалами справи, угода з «Зелукрбудом » була підписана вже після виконання робіт ТОВ «ВЕЕМ-Будсервіс».
Плюс підприємство наполягало на повернені 1,64 млн грн банківської гарантії, яку, на думку позивача Генеральне консульство набуло безпідставно. Справа в тому, що у 2009 року між ВАТ «Кредобанк» та Компанією ВЕЕМ-Будсервіс» було укладено угоду згідно з якою, «Кредобанк» надав Генконсульству банківську гарантію про те, що зобов'язується виплатити на першу вимогу будь-яку суму до 1,64 млн грн якщо консульство заявить, що виконавець не виконав свої зобов'язання. З такою заявою консульство звернулось в банк 30 липня 2010 року і отримало кошти, які банку мав повертати «ВЕЕМ-Будсервіс» на підставі кредитного договору.
На думку суду, попри те, що початкова угода не передбачала збільшення витрат і зафіксувала тверду договірну ціну, в процесі будівництва сторони свідомо і за спільною згодою перейшли до динамічної договірної ціни, яка підлягала зміні залежно від обсягів та вартості робіт. Відтак суд вважає, що замовник зобов’язаний оплатити виконані додаткові роботи. А також повернути кошти банківської гарантії.