Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова програла у Верховному суді «Українській правді» та «Центру протидії корупції» (ЦПК) у справі за позовом про захист честі й гідності. Відповідну ухвалу опубліковано в Єдиному державному реєстрі судових рішень.
У березні 2020 року Венедіктова подала позов про захист честі й гідності проти УП і ЦПК через статтю «Спрут Авакова: Як “тимчасовий міністр” нарощує свій вплив у силовому блоці». У статті, з посиланням на джерела в правоохоронних органах, йшлося, що чоловік Венедіктової – працівник кіберполіції Денис Колесник – впливав на роботу правоохоронних органів поза обсягом своїх повноважень, коли Венедіктова працювала директоркою Державного бюро розслідувань.
Зокрема, Венедіктова призначила своїм радником Руслана Бірюкова, який був членом конкурсної комісії з обрання голови ДБР та працював у Нацполіції. Також генпрокурорка брала свого чоловіка на важливі наради.
Венедіктова в позові вимагала спростувати цю інформацію та стягнути 150 тис. грн компенсації із УП та ЦПК. Печерський райсуд Києва та Київський апеляційний суд задовольни прохання генпрокурорки.
Проте на рівні касації Верховний Суд став на бік УП і ЦПК, скасувавши ухвали судів попередніх інстанцій. Судді взяли до уваги подібні позови, які розглядав Європейський суд з прав людини.
«Журналістська свобода також включає можливість перебільшень або навіть провокацій. Пункт 2 статті 10 Конвенції (про захист прав людини і основоположних свобод – ред.) майже не надає можливостей для обмеження свободи вираження поглядів, коли йдеться про виступи політиків або про питання, які становлять суспільний інтерес. Крім того, межа допустимої критики щодо такої публічної особи як політик є ширшою, ніж щодо приватної особи.
На відміну від останнього, перший неминуче та свідомо йде на те, щоб усі його слова та вчинки були об’єктом пильної уваги з боку журналістів та широкого загалу, тому має виявляти більшу толерантність», – заявив у своєму рішенні на користь журналістів Верховний суд.
Адвокат «Української правди» Олександр Литвин зауважив, що Верховний суд повністю погодився з аргументами захисту.
«Ми наголошували на тому, що інформація має суспільний інтерес і є оціночними судженнями. Ми не стверджували про вчинення Венедіктовою будь-якого злочину, як про це писала її адвокатка. Крім того, керівниця прокуратури не мала права вимагати відшкодування моральної шкоди», – сказав адвокат.