Ми зустрічаємось біля резиденції американського посла в Україні. На зустріч із сенатором від штату Аризона Джоном Маккейном, у минулому суперником Барака Обами на президентських виборах, прийшли представники Українського католицького університету, Київської політехніки, Києво-Могилянської академії та кількох громадських організацій, а також Руслана Лижичко – голос і «адвокат» Майдану. Сенатор, що приїхав до України зі спеціальним візитом, запросив нас обговорити можливі сценарії розвитку подій та проаналізувати, що відбувається в голові у Віктора Януковича.
Ми у кімнаті для прийомів, оформленій у стилі маєтку Джорджа Вашингтона Маунт Вернон. Однотонні стіни, довкола столу кілька шафок із порцеляновим посудом, великий овальний стіл і багато світлу. Республіканець Маккейн заходить до кімнати разом із сенатором-демократом Крісом Мерфі, головою сенатського підкомітету з європейських питань. Обоє тиснуть руку кожному зі співрозмовників, а Маккейн навіть пригортає нових українських знайомих.
Атмосфера сприяє діалогу. Джон Маккейн не припиняє дивуватись усьому, що бачив у Києві: масовості протестів, самоорганізації та стійкості людей. Він збирає думки різних кіл – політиків, громадських діячів, студентів, церкви – щодо подальшого шляху України. На початку розмови він висловлює занепокоєння щодо ситуації в Україні. За словами американського політика, уряд США уважно стежить за всім, що тут відбувається, і розглядає можливість застосування санкцій, якщо до мирних протестувальників знов застосують насильство. Проте санкції – не найкращий варіант, тож спершу слід спробувати допомогти словом. Щоб це зробити, Маккейн хоче почути з перших уст, які думки звучать на Майдані, чи є візії та готові рішення.
Джон Маккейн уважно слухає кожного з присутніх. Уміння слухати – те, що яскраво відрізняє його від українських політиків. Головною тезою, що лунала з уст майже кожного з його співрозмовників, є відсутність діалогу з владою. Янукович і уряд Азарова неначе живуть у паралельній реальності, ігноруючи Майдан, журналістів, громадських діячів.
Сенатор запитує, про що говорять люди на Майдані, чи всі розуміють, за що стоять, і чи може громадськість народити нові рішення для держави. Доходимо висновку, що громадянське суспільство має не лише думати про варіанти розвитку подій, а передусім контролювати народних обранців.
Руслана Лижичко просить Маккейна посприяти європейському курсу України, передусім заохотивши запровадження безвізового режиму для українців, що дозволить їм ствердити свої європейські прагнення. Співачка запевняє: український народ дуже стійкий і так просто з Майдану не піде.
Всю їжу з фуршету, приготовленого на завершення заходу, передають на Майдан.
Перебуваючи в Україні, Джон Маккейн зустрівся з Віктором Януковичем. Потім, уже в США, він висловився щодо російсько-українських угод, запевняючи, що п’ятнадцять мільярдів від Путіна не можуть бути благодійним внеском. Ми ж іще раз пересвідчились, що, хоча можемо розраховувати на підтримку Заходу, рішення та дії у виборюванні своїх прав та своєї свободи – це наша власна відповідальність, яку з нами не розділить жодна іноземна держава.
Катерина Гладка, Школа журналістики УКУ