Суперечка між Польщею і Україною перебуває етапі розгляду питання щодо заборони на проведення ексгумацій польських жертв в Україні. Про це заявив заступник міністра закордонних справ Польщі Бартош Ціхоцький в інтерв’ю Wpolityce, пише «Європейська правда».
«У діалозі з українською стороною ми застрягли на питанні адміністративної заборони на ведення пошуку та ексгумації. Ця заборона показує наскільки відрізняються наші погляди на історичну правду», – наголосив Ціхоцький.
За його словами, можливість підготовки якоїсь спільної історичної декларації між Україною та Польщею на сьогодні «навіть не стоїть на горизонті».
Дипломат сподівається, що польсько-ізраїльська історична декларація, яку прийняли напередодні уряди обох країн і яка завершила суперечку між сторонами щодо закону про Інститут національної пам'яті, «конструктивно вплине на польсько-українські відносини».
Як повідомлялось, у лютому президент Польщі Анджей Дуда підписав скандальні поправки до закон про Інститут національної пам’яті, який серед іншого передбачає покарання за заперечення злочинів українських націоналістів і штрафи та тюремні терміни за публічні заяви про причетність поляків до Голокосту.
Ізраїль виступив категорично проти нових поправок до закону про Інститут національної пам’яті, заявляючи, що Польща переписує історію. США і Велика Британія засудили рішення президента Польщі підписати закон, наголосивши, що він негативно впливає на свободу слова і наукові дослідження.
У вилучених згідно із рішенням Сейму від 27 червня статтях закону йдеться лише про «публічне приписування польському народу відповідальності за злочини Третього рейху». Згадка про «злочини українських націоналістів» лишається, як і відповідальність за це.
Зокрема, частина закону, де йдеться про «злочини українських націоналістів та українських організацій, що співпрацювали з Третім Райхом» впродовж 1925-50 років, а також термін «Східна Малопольща» залишається без жодних змін.