Голова Національної спілки кінематографістів України Сергій Тримбач за дорученням кінематографічної спільноти звернувся до президента України Петра Порошенка з відкритим листом.
Занепокоєння у Сергія Тримбача та усієї спільноти викликало те, що «сподівання і та ейфорія, які виникли опісля Народної Революції на столичному Майдані, на превеликий жаль, спадають, не знаходячи підтримки влади. Культура лишається її незмінним пасинком».
Голова НСКУ нагадує, що схожа ситуація була у 90-ті роки після проголошення Незалежності, так було і після Помаранчевої революції. «Щоправда, нині керівництво міністерства культури, Держкіно і профільного парламентського комітету з питань культури і духовності виявляють похвальну активність щодо вироблення засобів. Ми підтримуємо таку реформаторську установку, проте на тлі загальної (і тотальної!) байдужості української влади до культури немає підстав вірити в успіх жаданих перемін», - вважає Сергій Тримбач.
Кінознавець наголошує, що уперше за останні двадцять років почала підніматися кіногалузь. Було знято кілька десятків фільмів, які завоювали на міжнародних кінофестивалях велику кількість нагород. Зроблено перші спроби забезпечити прокатний успіх вітчизняних кінострічок.
Проте державна підтримка кіновиробництва фактично зупинена. «Якщо правова й фінансова база для реформ у цій сфері буде справді створена (а на це піде принаймні три роки), самої галузі вже не буде, як і людей, здатних продукувати кіно», – вважає Сергій Тримбач.
«Чи не здається Вам, пане Президенте, що справжньою причиною наших українських бід є те саме опущення Культури до замало не нульової позначки? Бо тільки Культура формує передумови для перетворення людини на творчу особистість, тільки вона здатна виховати у нових поколіннях законослухняність вкупі із соціальною активністю. А ще – формує особистість, яка володіє здатністю дотримуватись певних моральних та економічних обмежень, які не дозволяють, скажімо, будувати власне благополуччя на обмані і грабунку ближнього», - звертається до президента голова НСКУ.
«На екрані нації – як і раніше – образи інших культур, інших ціннісних орієнтацій. Там немає України і українців. Ми терпіли це упродовж двадцяти останніх років. Може, досить?», - пише Тримбач. Він також запитує: «як так може бути, що один лише футболіст українського клубу, бодай і пристойного класу, отримує за рік більше, ніж увесь національний кінематограф минулого року з державної казни? Чи може щось ліпше характеризувати сюрреальність існування культури на нашій («не своїй»?) землі?».
Підсумував свій лист Сергій Тримбач пропозицією президентові зустрітися з діячами кіно та обговорити актуальні проблеми галузі.