20-й рік української незалежності від початку був позначений судовими процесами над попередниками чинної влади, лідерами опозиції Юлією Тимошенко та Юрієм Луценком.
Натомість проти Юлії Тимошенко з грудня минулого року порушено 10 справ, з яких 3 розслідує Генпрокуратура, 6 – Державна податкова служба, ще одне досудове слідство проводить СБУ. Під час досудового слідства у лідерки БЮТ взяли підписку про невиїзд. Судовий процес у справі підписання 2009 року газових контрактів з Російською Федерацією Печерський районний суд Києва розпочав у червні. Захисники Тимошенко безуспішно намагалися змінити суддю Родіона Кірєєва. Судові засідання були публічними, супроводжувалися чималою кількістю конфліктів підсудної із суддею та масовими акціями протестів. Зрештою 5 серпня Юлію Тимошенко ув’язнили у те ж СІЗО, що й Луценка.
Справа Тимошенко викликала міжнародний резонанс – занепокоєння висловили держсекретар США Гіларі Клінтон, Президент Європарламенту Єжи Бузек, представники найбільших європейських країн і навіть російський прем’єр Володимир Путін. Однак суд усе ж признав Юлію Тимошенко винною у газовій справі, Апеляційний суд тільки підтвердив правомірність вироку. У передостанній день року Юлію Тимошенко етапували у колонію в Харківську область.
Також було порушено кримінальну справу проти колишнього президента Леоніда Кучми. Справа стосувалася перевищення службових повноважень, що призвели до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе. Однак вже у грудні Печерський суд прийняв рішення, що ГПУ не мала достатньо підстав для порушення справи. Наразі ГПУ подала апеляцію на це рішення суду. Місяць тому Леонід Кучма сказав, що не виключає повернення у політику.
У червні ГПУ відновила кримінальну справу проти екс-майора державної охорони Миколи Мельниченка. Його звинувачують у розголошенні державної таємниці, перевищенні влади чи службових повноважень та в підробці документів. Прокуратура досі не змогла повідомити про результати розслідувань у цих двох кримінальних справах. А Микола Мельниченко перебуває в Ізраїлі.
У міжнародних відносинах Україна завершує рік не з найкращими результатами. Переговори у двох основних напрямах – з ЄС та Росією – не увінчалися успіхом.
У відповідь українська влада погрожувала Росії міжнародним судом. Віктор Янукович нарікав, що північні сусіди загнали нас у кут і почали диктувати умови: «Це принижує сьогодні не мене особисто, це принижує державу, і я не можу цього допустити».
Під кінець року заяви обох сторін пом'якшали. Експерти висловлювали припущення, що потепління могли спричинити поступки України в обмін на зниження цін на газ. Однак у грудні стало відомо, що домовитися з Росією не вдалося, тому у бюджет-2012 закладено ціну на газ 400 доларів за тисячу кубометрів.
Також українська влада не домоглася підписання угоди про асоціацію з ЄС та створення зони вільної торгівлі. Значною мірою до цього призвела справа над Юлією Тимошенко, хоч у процесі підготовки до саміту Україна-ЄС політики неодноразово зазначали, що на позицію Євросоюзу у питанні асоціації справа Тимошенко не є визначальною. Однак вирок проти Тимошенко в Євросоюзі сприйняли як вияв вибіркового правосуддя і згортання демократії в Україні. Під час саміту 19 грудня Президент Ради ЄС Герман ван Ромпей заявив, що перспективи угоди залежатимуть від політичних обставин. Віктор Янукович визнав, що ЄС має до України лише одну претензію, і це – суд над Тимошенко. Експерти прогнозують, що непідписання угоди про асоціацію може зблизити Київ з Москвою.
Згортання демократії та свобод в Україні відзначили не лише міжнародні експерти, а й суспільство. Про це свідчать заяви інтелігенції та журналістів, зрештою соціологічні опитування. Влада посилила міліцейський супровід масових акцій протестів – бувало й таке, що на політичний мітинг скеровували вдвічі більше правоохоронців, ніж мало прийти протестувальників.
Загалом же в Україні за рік зросли протестні настрої – відбулося близько 160 тис. акцій протесту. Показово, що побільшало не політичних протестів, а тих, де населення намагалося захистити свої соціальні права. За словами омбудсмена Ніни Карпачової, 90% акцій протесту забороняють суди, та це не зупиняло протестувальників, які іноді вдавалися до радикальних дій.
У серпні було остаточно скасовано звання Героїв України Степана Бандери та Романа Шухевича. Віктор Ющенко, який і присвоїв ці звання, заявляв, що позбавлення звань національних героїв - це загроза українській державності.